PublDis




	При поддержке Государственного управления экологической безопасности в Донецкой области

Дорогие друзья!

В январе 1999 года по инициативе Программы по экологическому праву Правовой Инициативы для Центральной и Восточной Европы
Американской Ассоциации Юристов (ABA/CEELI) была создана Рабочая
Группа по Орхусской конвенции. Думаем, вы все знакомились или по
меньшей мере слышали об этой Конвенции о доступе к информации,
участии общественности в принятии решений и доступе к правосудию
по вопросам, касающимся окружающей среды. Рабочая Группа,
состоящая из шести экспертов, проводила подготовительную работу
по ратификации Орхусской конвенции, а после ее ратификации
Верховной Радой Украины 6 июля 1999 года основным заданием Европы
стала внедрение Конвенции в украинское законодательство.

Вашему вниманию предлагаются проекты двух нормативных актов,
направленных на включение положений Орхусской конвенции в
национальное законодательство Украины. Один из них - законопроект
"О внесении изменений и дополнений в некоторые нормативные акты
Украины в связи с ратификацией Орхусской Конвенции о доступе к
информации, участии общественности в принятии решений и доступе к
правосудию по вопросам, касающимся окружающей среды",
предусматривающий внесение изменений и дополнений в основные
законы Украины, касающиеся охраны окружающей природной среды,
экологическому информации, вопросов доступа неправительственных
организаций и граждан к правосудию в случае нарушения их
экологическому праву.

Второй документ - это проект Положения о режиме экологическому
информации, которое, как ожидается, будет утверждено
Постановлением Верховной Рады Украины. В Положении дается
определение экологическому информации, перечисляются виды
сведений, составляющих экологическому информацию,
регламентируются вопросы сбора и распространения экологическому
информации, а также процедура доступа к экологическому
информации.

Оба документа разработаны на основе действующего украинского
законодательства с учетом положений Орхусской конвенции.

Поскольку оба проекта непосредственно касаются общественности и
экологическому праву граждан, мы бы хотели, чтобы вы смогли
принять участие в подготовке данных документов на ранних стадиях,
до передадим их в Верховную Раду, путем подачи ваших предложений,
замечаний и комментариев к данным документам.

Просим вас формулировать свои предложения как можно более ясно и
четко. Все они будут обязательно рассмотрены экспертами Рабочей
Европы. Предложения вы можете направлять на имя Ярослава Симонова
до 20 мая 2000 года. по электронной почте <simonov@gu.kiev.ua>,
по факсу (044) 462-0974, 462-0975, или по почте: ул. Костельная,
8, кв. 24, г. Киев-1, 01001. Предложения, отправленные после
указанной выше даты, рассматриваться не будут.

С нетерпением ждем ваших ответов.

С уважением,

Ярослав Симонов,
ассистент Программы по экологическому праву ABA/CEELI.

21 мая 2000 г.

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України в зв'язку з ратифікацією Україною Орхуської Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля"

В зв'язку з ратифікацією Україною Орхуської Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" Верховна Рада України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів України:

I.До Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991р., N 41, Ст. 546):

1)До статті 6 додати частину третю і викласти її в такій редакції: "Державний орган, відповідальний за розробку екологічних програм певного рівня, забезпечує участь зацікавленої громадськості в їх підготовці, спираючись на принципи гласності і справедливості".

2)Пункт "б" частини першої статті 9 після слів "проектів законодавчих актів" викласти в редакції: "участь у підготовці проектів нормативних актів виконавчої влади та інших нормативно-правових документів" (останню частину цього пункту зняти).

3)Пункт "е" частини першої статті 9 викласти в редакції: "е) вільного доступу до екологічної інформації, а також отримання та поширення такої інформації в установленому законом порядку;".

4)Пункт "є" частини першої статті 9 викласти в такій редакції: "є) участь в публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на довкілля на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів; участь в проведенні громадської екологічної експертизи".

5)В пункті "з" частини першої статті 9, після слів "відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та майну" додати слова "моральної шкоди, а також позови про зупинення чи припинення екологічно шкідливої діяльності" (далі за текстом).

6)До статті 9 після пункту "е" додати п. "і": "і) оскаржувати в адміністративному або судовому порядку рішення про відмову у наданні екологічної інформації, неправомірне відхилення запиту або його неповне чи неадекватне задоволення".

7)Частину першу статті 10 доповнити пунктом "є" в такій редакції: "є) створенням та функціонуванням загальнодержавної мережі екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи".

8)Пункт "д" частини першої статті 13, після слів "зон надзвичайної екологічної ситуації" доповнити словами: "та екологічної інформації" (далі за текстом).

9)Пункт "з" частини першої статті 15 доповнити словами: "функціонування місцевих та регіональних екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем".

10)Пункт "в" частини першої статті 20, замість слів "створення і забезпечення роботи республіканської екологічної інформаційної системи" викласти в редакції: "створення і забезпечення роботи загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи, забезпечення доступу до екологічної інформації".

11)Пункт "а" статті 21 викласти в такій редакції: "брати участь в розробці планів, програм, політичних документів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми".

12)Пункт "д" частини першої статті 21 викласти в такій редакції: "д) вільного доступу до екологічної інформації".

13)До статті 21 додати пункт "є" такого змісту: "є) брати участь в підготовці проектів нормативних актів виконавчої влади та інших нормативно-правових актів", змінивши нумерацію пунктів "є" і "ж" відповідно на "ж" і "з"

14)До пункту "ж" статті 21 після слів "майну громадських об'єднань"додати слова "а також позови про зупинення чи припинення екологічно шкідливої діяльності".

15)До статті 21 додати пункт "і", змінивши нумерацію існуючого пункту "з" на "к": "і) оскаржувати в адміністративному або судовому порядку рішення про відмову у наданні екологічної інформації, неправомірне відхилення запиту або його неповне чи неадекватне задоволення"

Статтю 25 викласти в такій редакції:

"Екологічне інформаційне забезпечення.

Міністерство екології та природних ресурсів України, його органи на місцях, інші спеціально уповноважені на те державні органи та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати екологічне інформування населення.

Екологічне інформування забезпечується шляхом:

а) підготовки Міністерством екології та природних ресурсів і поданням Верховній Раді України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні і після її розгляду Верховною Радою України - опублікуванням і розміщенням в системі Internet;

б) організації підготовки органами місцевого самоврядування щорічних доповідей про стан навколишнього середовища областей України та їх оприлюднення через пресу і/або в електронному вигляді;

в) систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення чи розміщення відходів і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;

г) негайного інформування про природні та техногенні аварії та катастрофи, що спричинили чи загрожують спричинити шкідливі екологічні наслідки;

д) передачі інформації, отриманої в результаті здійснення екологічного моніторингу, по каналах інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати управлінські рішення на базі отриманої інформації;

е) забезпеченням безплатного доступу до екологічної інформації, що міститься в списках, реєстрах, архівах та інших базах даних, що не складають державної таємниці;

є) наданням спеціалізованої (тобто такої, що не складає загального інтересу і в отриманні якої зацікавлений лише конкретний запитувач) екологічної інформації фізичним та юридичним особам за їх інформаційними запитами.

Режим доступу до екологічної інформації, в тому числі порядок і періодичність екологічного інформаційного забезпечення, передбаченого пунктами "в" і "г" частини другої цієї статті, встановлюється Верховвною Радою України.

За надання інформації, передбаченої пунктом "є" частини другої цієї статті, може стягуватись плата, що не перевищує помірковаого рівня. За надання інших видів екологічної інформації спеціально уповноваженими органами також може стягуватись плата, розмір якої повинен обмежуватись витратами на ксерокопіювання, бланки, папір та інші витратні матеріали. Перелік екологічної інформації, за надання якої може стягуватись плата, а також порядок її стягнення визначаються Кабінетом Міністрів України".

II.До Закону України "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 48, ст. 650):

1)В статті 18 після підпункту "-інформація довідково-енциклопедичного характеру" додати підпункт "інформація екологічного характеру" (далі за текстом).

2) Після статті 24 розмістити нову статтю 24¹"Інформація екологічного характеру (екологічна інформація)", виклавши її в такій редакції: "Інформація екологічного характеру (екологічна інформація) √ це будь-які документовані відомості у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про події, явища, матеріали, факти, процеси і окремих осіб, що мають відношення до сфери використання, відтворення та збереження природних ресурсів, природних об'єктів чи природних комплексів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки, а саме про:

-стан навколишнього природного середовища чи його складових√ землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу та рівні їх забруднення;

-біологічні різновиди та їх компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію зі складовими навколишнього природного середовища;

-джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітний, радіоаційний та інші), що впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я населення;

-загрозу виникнення і причини екологічно небезпечних аварій, катастроф природного чи техногенного характеру, наслідки та результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я громадян;

-екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

-стан здоров'я та безпеки людей, умови життя та праці людей, якість та безпеку харчових продуктів і предметів побуту, стан культурних об'єктів і споруд у залежності від впливу на них факторів навколишнього середовища, його складових або факторів;

-притягнення винних осіб за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до відповідальності.

Така інформація ніким не може бути засекречена.

Основними джерелами цих видів інформації є: дані екологічного моніторингу, кадастрів природних ресурсів, списки, реєстри, інші автоматизовані банки даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, окремими службовими особами та автоматизованими інформаційними системами.

Система екологічного інформаційного забезпечення встановлюється Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

3)Частину першу статті 37 доповнити абзацем восьмим, дев'ятим та десятим, виклавши їх у такій редакції:

"інформацію про право інтелектуальної власності;

інформацію про третю особу, яка надала інформацію, що міститься в запиті, якщо на цю особу не поширюються або не можуть поширюватись правові зобов'язання діяти належним чином і коли ця особа не дає згоди на оприлюднення відповідного матеріалу;

інформацію про території, що є середовищем перебування та місцем розмноження особливо цінних, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин.".

III.До Закону України "Про екологічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995, N 8, ст. 54):

1)До статті 10 додати частину другу (частину другу чинної редакції вважати частиною третьою), виклавши її в такій редакції:

"Заява про екологічні наслідки діяльності повинна, зокрема, містити відомості про:

а) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийняте рішення;

б) характер можливих рішень або проект рішення;

в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення;

г) умови і процедуру надання інформації про порядок оцінки впливу на навколишнє природне середовище;

д) форми участі громадськості в цьому процесі, зокрема дату і місце проведення громадських слухань або відкритого засідання, строки подачі зауважень і пропозицій;

е) державний орган, в якому можна отримати відповідну інформацію та про її передачу на розгляд громадськості, а також державний орган, до якого слід надсилати зауваження чи запити;

д) про охоплення запланованого виду діяльності національною чи транснаціональною процедурою оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

2)До статті 11 додати частини другу і третю, виклавши їх у наступній редакції:

"Громадськості надається можливість подавати в письмовій формі або під час громадських слухань чи відкритих засідань за участю замовника будь-які зауваження, інформацію, аналітичні матеріали, пропозиції, міркування, або альтернативні рішення, які, на думку громадськості, мають відношення до запланованої діяльності.

Представники громадськості можуть включатись до складу державних експертних комісій.".

3)Частину другу статті 11 зняти, а частину 3 нині чинної редакції вважати частиною четвертою, виклавши її в такій редакції:

"При підготовці висновків екологічної експертизи повинні бути належним чином враховані результати публічних слухань та іншої участі громадськості в оцінці впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище. Заінтересована громадськість повинна бути поінформована про врахування таких результатів чи про причини відхилення її пропозицій".

IV.До Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 24, ст. 170):

1)Пункт "б" частини першої статті 33 доповнити підпунктом 11 у такій редакції:

"11) створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем".

2)Частину першу статті 44 доповнити пунктом 18 у такій редакції:

"18) створення та забезпечення функціонування регіональних екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем".

V.До Цивільного кодексу України:

1)Частину третю статті 6 викласти в такій редакції:

"відновлення становища, яке існувало до порушення права, припинення дій або заборона діяльності, які порушують право".

VI.До Цивільно-процесуального кодексу України:

1) До ст. 63 додати частину 5, виклавши її в такій редакції: "суд або суддя вправі звільнити громадську організацію або громадянина від сплати судових витрат у доход держави у разі подання заяви на захист прав та охоронюваних інтересів інших громадян або інтересів суспільства".

2)До статті 68 додати частину четверту, виклавши її в такій редакції:

" суд або суддя може зменшити розмір судових витрат або звільнити від їх сплати, якщо заява подана громадською організацією або громадянином на захист прав та охоронюваних інтересів інших громадян або інтересів суспільства.".

3) Назву статті 68 змінити та викласти в такій редакції: "Звільнення від сплати судових витрат, зменшення ії розміру, відстрочення та розстрочення їх сплати"

проект

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

З метою сприяння реалізації та захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в безпечному навколишньому природному середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту, підвищення рівня екологічної свідомості населення, подолання екологічної кризи в державі, в Україні гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля (навколишнє природне середовище), про якість харчових продуктів, питної води та предметів побуту та право на її поширення.

І.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.Це Положення визначає правові та організаційні основи забезпечення вільного доступу до екологічної інформацїї.

2.У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

екологічна інформація √ будь-які документовані та публічно оголошені відомості у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про події, явища, матеріали, факти, процеси і окремих осіб у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів, інших природних комплексів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної (природно-техногенної) безпеки;

види екологічної інформації √ це відомості про:

- стан навколишнього природного середовища, що включає в себе стан його складових √ природних і природно-соціальних умов і процесів, землі, надр, вод, атмосферного повітря, інших природних ресурсів та комплексів;

- біологічні різновиди та їх компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію зі складовими навколишнього природного середовища;

- джерела, фактори, матеріали, речовини, предмети, продукцію, енергію, шум, випромінювання, діяльність, що впливають або можуть впливати на стан навколишнього природного середовища, його складових, на життя і здоров`я громадян;

- загрози виникнення і причини екологічно небезпечних аварій, катастроф, стихійних лих, наслідки та результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об`єкти та здоров`я населення;

- екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, угоди, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

- фінансові витрати, спрямовані на здійснення природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, коштів підприємств та інших коштів, інший економічний аналіз, використаний у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього природного середовища;

- стан здоров`я та безпеки людей, умови життя та праці людей, якість та безпеку харчових продуктів і предметів побуту, стан культурних об`єктів і споруд у залежності від впливу на них стану навколишнього природного середовища, його складових, або факторів, джерел, матеріалів, речовин чи заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- притягнення винних осіб за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища до відповідальності;

екологічне інформаційне забезпечення √ врегульована законодавством діяльність спеціально уповноважених на те державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, яка спрямована на збір, обробку, узагальнення і оприлюднення видів екологічної інформації;

еколого-інформаційні ресурси √ систематичні зібрання інформаційної літератури і документів (бюлетенів, періодичних видань, статистичних звітів, списків, реєстрів, обліково-кадастрових документів, наукових робіт тощо) у сфері використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки, які зафіксовані на паперових, електронних або будь-яких інших носіях, та які визначають чи фіксують види екологічної інформації;

довідковий фонд екологічної інформації √ сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення еколого-інформаційних потреб;

довідково-пошуковий аппарат √ сукупність упорядкованих вторинних документів, які створюються для пошуку первинних документів;

аналітично-системна обробка екологічної інформації √ процес обробки екологічної інформації методом аналізу та синтезу змісту документів з метою одержання необхідних даних, а також шляхом їх класифікації, оцінки, співставлення і узагальнення;

еколого-інформаційні ресурси з обмеженим доступом √ документовані відомості, які згідно з законодавством мають обмежений режим доступу.

ІІ.ЗБІР ТА ПОШИРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

3. Організація екологічного інформаційного забезпечення та формування еколого-інформаційних ресурсів покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров`я України, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи України та інші державні органи, на які законодавством України та Автономної Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.

4. Екологічне інформаційне забезпечення здійснюється шляхом:

-постійного збору, обробки, узагальнення та оприлюднення екологічної інформації:

-про стан навколишнього природного середовища в Україні - у формі Національної доповіді, що подається один раз на рік Міністерством екології та природних ресурсів України Верховній Раді України;

-про стан навколишнього природого середовища регіонів - у формі звітів, які подаються органами Міністерства екології та природних ресурсів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, один раз у три місяці;

-негайного оприлюднення відомостей про загрозу виникнення і причини природних і техногенних аварій та катастроф, які становлять загрозу здоров`ю людини або навколишньому природному середовищу, про наслідки та результати ліквідації їх наслідків, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на здоров`я людей і навколишнє природне середовище;

-ведення моніторингу довкілля, державного обліку та державних кадастрів природних ресурсів, комплексів, а також об`єктів (джерел, речовин, матеріалів, видів діяльності), що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища, інших списків, реєстрів, архівів, доступних для громадян та постійне поновлення інформації у них з метою формування довідкового фонду екологічної інформації і довідково-пошукового апарату;

-розробки та впровадження екологічних програм, доведення їх положень до громадськості;

-дотримання вимог щодо обов`язковості проведення державної екологічної експертизи об`єктів і діяльності лише після оголошення через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки такої діяльності;

-здійснення контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної (природно-техногенної) безпеки та інформування громадськості про його наслідки у періодичних публічних виступах керівників контрольних органів у засобах масової інформації;

-сприяння громадськості в реалізації її права на екологічну інформацію шляхом визначення кваліфікованих контактних осіб у структурі державних та інших органів, здатних постійно надавати екологічну інформацію згідно з інформаційними запитами заінтересованих осіб;

-забезпечення безплатного доступу громадян та інших заінтересованих осіб до списків, реєстрів, архівів у цій сфері;

-створення на базі цих даних автоматизованих інформаційно-аналітичних служб або систем, у тому числі електронних баз даних (в Інтернеті) для аналітично-системної обробки екологічної інформації;

-забезпечення захисту порушеного права громадян на екологічну інформацію в судовому порядку;

-притягнення винних осіб за порушення встановленого режиму екологічної інформації до юридичної відповідальності.

5. Підприємства, установи, організації та громадяни-підприємці, діяльність яких визначена у встановленому законом порядку як екологічно небезпечна, зобов`язані оприлюднювати через засоби масової інформації відомості про негативні впливи на навколишнє природне середовище (викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, інші фактори негативного впливу на навколишнє природне середовище), які виникають внаслідок порушень ними екологічних вимог.

6. У разі аварій, катастроф, які спричиняють забруднення чи іншу деградацію навколишнього природного середовища, посадові особи або власники підприємств, керівники установ і організацій зобов`язані негайно повідомляти про це місцеві державні адміністрації чи виконавчий орган місцевої Ради, державним органам охорони навколишнього природного середовища, іншим спеціально уповноваженим державним органам та населенню, а також повідомляють про заходи, вжиті для ліквідації їх наслідків.

Крім цього підприємства, установи, організації та громадяни-підприємці забезпечують первинний облік обсягів використання природних ресурсів, факторів впливу на навколишнє природне середовище та звітують про це у порядку статистичної звітності до державних органів.

7. Державні та інші органи забезпечують поступове збільшення обсягів екологічної інформації в електронних базах даних, які є легко доступними для широкого загалу громадськості через публічні мережі зв`язку (Інтернет). Така інформація має включати:

-звіти про стан навколишнього природного середовища, в тому числі інформацію про якість навколишнього природного середовища та навантаження на нього;

-державні документи з питань екологічної політики, плани та програми, що стосуються раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної (природно-техногенної) безпеки, а також природоохоронні угоди;

-інші види екологічної інформації.

8. З метою аналітично-системної обробки екологічної інформації в системі Міністерства екології та природних ресурсів України створюється державний автоматизований центр екологічної інформації.

9. Державні органи забезпечують поширення серед громадськості законодавчих, підзаконних актів і директивних документів, таких як:

-концепції, стратегії тощо, документів з питань планів дій, в тому числі фінансування заходів, що стосуються охорони навколишнього природного середовища, звітів про хід їх виконання, які готуються на різних рівнях державної влади;

-текстів міжнародних договорів, конвенцій, угод з питань, що стосуються навколишнього природного середовища;

-інших важливих документів, що містять екологічну інформацію.

З цією метою на радіо, телебаченні, у друкованих засобах масової інформації (пресі) готуються постійні екологічні програми, рубрики тощо.

10. В Україні за сприяння фондів охорони навколишнього природного середовища, інших екологічних фондів, в тому числі благодійних, запроваджується заохочення та стимулювання діяльності, спрямованої на регулярне інформування громадськості про вплив на навколишнє природне середовище, про якість продукції, що виготовляється, про якість питної води, про наслідки екологічного аудиту, екологічної експертизи та інше.

11. Державні органи забезпечують:

-публікацію поточної екологічної інформації та її аналіз з метою залучення громадськості до розробки найбільш суттєвих пропозицій з питань екологічної політики;

-опублікування відомостей про їх взаємодію з громадськістю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної (природно-техногенної) безпеки, а також доступність пояснювальних матеріалів з відповідних питань;

-надання у відповідній формі відомостей про здійснення державними органами усіх рівнів функцій управління і контролю та про надання населенню послуг у сфері охорони навколишнього природного середовища;

-розробку механізмів інформування громадськості про харчові продукти, якість питної води та предмети побуту з тим, щоб забезпечити споживачам можливість екологічно обгрунтованого вибору.

IІІ.ДОСТУП ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

12. Доступ до екологічної інформації забезпечується шляхом:

-систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях (бюлетенях, збірниках), поширення інформаційними службами державних органів і організацій;

-повідомлення її засобами масової інформації;

-публічних виступів;

-безпосереднього доведення її заінтересованим громадянам, їх об`єднанням, державним органам та юридичним особам (надалі - запитувачам) за їх запитом, в тому числі з автоматизованих екологічних інформаційно-аналітичних систем, бібліотечних і архівних фондів, списків, реєстрів тощо.

13. Інформаційний запит про надання екологічної інформації не вимагає необхідності формулювати свою заінтересованість та подається у письмовій формі у порядку, визначеному Законом України "Про інформацію". Примірний зразок інформаційного запиту додається ( Додаток 1 ).

14. У відповідь на запит про надання екологічної інформації заінтересованим особам надається повна та достовірна інформація про запитуваний вид екологічної інформації, в тому числі копії первинних документів, які містять або охоплюють таку інформацію.

15. Державний та інший орган зобов`язаний надати запитувачу інформацію у письмовій формі.

16. Екологічна інформація надається в максимально стислі строки, але не пізніше одного місяця після подання запиту, якщо тільки обсяги та складність збору відповідної інформації не виправдовують продовження цього терміну до двох місяців після подання запиту. Запитувачі інформуються про будь-яке продовження строків і про причини, які стали підставою для цього.

17. У запиті про надання екологічної інформації може бути відмовлено , якщо:

-запит стосується матеріалів, що знаходяться на завершальній стадії їх підготовки, або стосується внутрішнього інформаційного обміну між державними органами (внутрівідомчої службової кореспонденції), який передбачений чинним законодавством чи практикою, що склалася.

У запиті про надання екологічної інформації може бути також відмовлено, якщо її оприлюднення може негативно вплинути на :

-конфіденційність діяльності державних органів у випадках, коли така конфіденційність передбачається чинним законодавством;

-міжнародні стосунки, національну оборону або державну безпеку, відповідно до Закону України "Про державну таємницю";

-відправлення правосуддя, можливість для осіб бути відданими під справедливий судовий розгляд, або спроможність державних органів проводити розслідування кримінального, адміністративного, чи дисциплінарного характеру;

-конфіденційність комерційної та промислової інформації у випадках, коли така конфіденційність охороняється законом з метою захисту законних економічних інтересів. Не можуть складати комерційну таємницю відомості про викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у навколишнє природне середовище, недодержання безпеки умов праці, реалізацію продукції, яка завдає шкоди здоров`ю, інші порушення законодавства України у цій сфері, а тому вона підлягає оприлюдненню;

-право інтелектуальної власності;

-конфіденційність особистих даних і/чи архівів, що стосуються фізичної особи, коли ця особа не дала згоди на оприлюднення такої інформації згідно з чинним законодавством;

-інтереси третьої сторони, яка надала інформацію, якщо ця сторона не зв`язана зобов`язаннями діяти належним чином, або якщо на цю сторону не може бути покладено такого зобов`язання, і в тих випадках, коли ця сторона не дає згоди на оприлюднення відповідних відомостей;

-навколишнє природне середовище, на яке поширюється така інформація, зокрема на території, які є середовищем перебування та місцями розмноження особливо цінних, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин і рослин.

18. У тих випадках, коли державний чи інший орган не має у своєму розпорядженні екологічної інформації, котра міститься у запиті, цей орган у десятиденний термін зобов`язаний передати цей запит уповноваженому органу, письмово повідомивши про це запитувача, або поінформувати запитувача про орган, до якого, як він вважає, слід звернутися із запитом про наданя відповідної інформації.

19. У випадках, коли інформація, яка не підлягає оприлюдненню, може бути відокремлена від решти інформації без шкоди для конфіденційності інформації, що не підлягає оприлюдненню, державні та інші органи зобов'язані надавати цю решту екологічної інформації.

20. Відмова у запиті про надання екологічної інформації доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

21. Відмова у запиті надається у максимально стислі строки, але не пізніше одного місяця, якщо тільки складність інформації не виправдовує продовження (відстрочення) цього строку до двох місяців з моменту подання запиту. Запитувача інформують про будь-яке продовження такого строку і про його причини.

22. У відмові та повідомленні про відстрочення задоволення запиту має бути зазначено:

-посадова особа державного та іншого органу, яка відмовляє у задоволенні запиту у визначений місячний термін;

-дата відмови або дата надсилання або видачі повідомлення про відстрочення;

-мотивована підстава відмови або причини, з яких запитувана інформація (документ) не може бути видана у встановлений термін;

-термін, у який буде задоволено запит.

23. Доступ до екологічної інформації, яка міститься у списках (переліках, кадастрах), реєстрах, архівах є безплатним, крім випадків виготовлення за бажанням запитувача копій запитуваних документів. Не підлягає оплаті робота по пошуку офіційних документів.

Розміри плати за підготовку копій документів мають бути поміркованого рівня.

Розміри плати та порядок стягнення плати за окремі види екологічної інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.

ІV.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ДОСТУПУ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

24. Порушення режиму доступу до екологічної інформації тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

25. Відповідальність за порушення режиму доступу до екологічної інформації несуть особи, винні у вчиненні правопорушень, визначених Законом України "Про інформацію".

26. Порядок оскарження противоправних дій, які порушують режим доступу до екологічної інформації визначається законодавством України.

27. У випадках, коли правопорушення завдають громадянам, підприємствам, установам, організаціям та державним органам матеріальної або моральної шкоди, особи, винні у цьому відшкодовують її на підставі рішення суду. Розмір відшкодування визначається судом.


	Пишите