Донецька область ма╓ один з самих потужних наукових потенц╕ал╕в в Укра╖н╕. Тут працю╓ 6 ╕нститут╕в Нац╕онально╖ Академ╕╖ Наук Укра╖ни, 17 вищих учбових заклад╕в, понад  100 галузевих науково-досл╕дних, проектно-конструкторських та технолог╕чних заклад╕в. Всього у сфер╕ "Наука та наукове забезпечення" зайнято понад 26 тисяч чолов╕к, що склада╓ 1,4 %  в╕д загально╖ к╕лькост╕ трудящих област╕. З метою створення умов щодо виходу з кризи та досягнення на ц╕й основ╕ стаб╕л╕зац╕╖ роботи галузей матер╕ального виробництва, покращення еколог╕чного стану у Донбас╕ основна увага наукових заклад╕в у област╕ зосереджена на вир╕шенн╕ таких рег╕ональних проблем:

• проведення структурно╖ перебудови вуг╕льно-енергетичного, х╕м╕ко-металург╕йного, машинобуд╕вного та буд╕вничого комплекс╕в рег╕ону;
• розробка та упровадження прогресивних ресурсо- ╕ енергозбер╕гаючих технолог╕й та обладнання у промисловост╕, на транспорт╕ та у побут╕;
• розробка та упровадження ефективних безв╕дходних технолог╕й, техн╕чних р╕шень та обладнання для очищення промислових викид╕в та сток╕в;
• п╕двищення ст╕йкост╕ та над╕йност╕ роботи комунальних п╕дпри╓мств област╕ внасл╕док розробки та удосконалення прогресивних технолог╕й у канал╕зуванн╕, тепло- та  водопостачанн╕;
• зниження вартост╕ буд╕вництва внасл╕док широкого застосування прогресивних нематер╕ало╓мних енергозбер╕гаючих конструктивних та технолог╕чних р╕шень, використання промислових в╕дход╕в та вторинних ресурс╕в;
• оновлення виробництва з переходом до випуску високол╕кв╕дно╖ конкурентоздатно╖ продукц╕╖ за рахунок створення та упровадження високояк╕сного обладнання, розробки нових матер╕ал╕в з високими експлуатац╕йними властивостями та засоб╕в ╖х одержання.

Нижче перел╕чен╕ найб╕льш важлив╕ та вагом╕ природоохоронн╕ науково-досл╕дн╕ роботи, що виконувалися у 1998 роц╕

ВАТ "УкрНТЕК" розроблено та впроваджено методику використання комплексу геолого-геоф╕зичних метод╕в для оц╕нки техногенно-еколог╕чно╖ безпеки експлуатац╕╖ маг╕стральних нафтопровод╕в, прокладених через яро-балочн╕ системи рель╓фу м╕сцевост╕. Методику використано на нафтопровод╕ "Л╕сичанськ-Тихорецька", 2 нитка.

Розроблено та впроваджено методику використання комплексу геолого-геоф╕зичних метод╕в для оц╕нки та прогнозу процес╕в п╕дтоплення територ╕й поблизу водо-, шламо- та хвостосховищ. Досл╕джено територ╕ю навколо мулонакопичувач╕в Селид╕всько╖ ЦЗФ, ставка-накопичувача шахтних вод на шахт╕ "Красноарм╕йська-Зах╕дна N1", шламонакопичувача ВАТ "╢нак╕╓вський металург╕йний завод".

Розроблено методику складання карти ╕нженерно-геодинам╕чно╖ зональност╕ територ╕й денно╖ поверхн╕ шахтних пол╕в шахт, що л╕кв╕дуються шляхом "мокро╖" ("сухо╖") консервац╕╖, по результатах досл╕джень комплексом геолого-геоф╕зичних метод╕в. Методику апробовано п╕д час розробки прогнозу розвитку геодинам╕чних процес╕в на проммайданчику Ларинських очисних споруд, як╕ розташован╕ частково на шахтних полях шахт ШУ "╕м. Правда".

На ВАТ "Металург╕йний комб╕нат "Азовсталь" впроваджено установку пилопригн╕чення азото-водним аерозолем на ливарному двор╕ ДП-3 п╕д час розливу чавуну з жолоб╕в, що коливаються, у чавуновозн╕ ковш╕. Досягнуто зниження викид╕в в╕д  жолобу, що колива╓ться, бурого диму √ на 90%, в╕д ковш╕в √ на 95%.

Розроблено комплексну програму утил╕зац╕╖ техногенних в╕дход╕в ВАТ "Металург╕йний комб╕нат "Азовсталь", в як╕й даються рекомендац╕╖ з переробки кожного виду в╕дход╕в, що утворюються  у процес╕ виробничо╖ д╕яльност╕  на комб╕нат╕.

Кр╕м того, разом з сп╕вроб╕тниками комб╕нату створено п╕лотний майданчик для демонстрац╕╖ технолог╕╖ утил╕зац╕╖ промислових в╕дход╕в р╕зного походження, а також побутових в╕дход╕в. Технолог╕ю розроблено ВАТ "УкрНТЕК" ╕ вона ма╓ перевагу у пор╕внянн╕ ╕з св╕товим р╕внем.

ВАТ "УкрНТЕК" у цеху з утил╕зац╕╖ та переробки шлам╕в ВАТ "Металург╕йний комб╕нат "Азовсталь"   проводилися досл╕дження з розробки технолог╕╖ п╕дготовки асп╕рац╕йного пилу для утил╕зац╕╖ на аглофабриц╕. Реал╕зац╕я дано╖ технолог╕╖ дозволить утил╕зувати до 1500 тонн пилу на р╕к.

Зак╕нчено роботи з розробки технолог╕╖ прийому та утил╕зац╕╖ вапновм╕щуючих шлам╕в та карб╕дного мулу. Технолог╕я дозволить утил╕зувати до 350 тонн шлам╕в та 70 тонн мулу на р╕к. Робота виконувалася  ВАТ "УкрНТЕК" сп╕льно з комб╕натом.

Виконувалися роботи з утил╕зац╕╖ супертонко╖ фракц╕╖ зал╕зовм╕щуючих шлам╕в оборотного циклу газопилоочисно╖ установки  кисневоконвертерного цеху. Роботу буде зак╕нчено у 1999 роц╕.

На Мирон╕вськ╕й ТЕС продовжувалися роботи з впровадження  досл╕дно-промислово╖  установки для емульс╕йно╖ очистки газ╕в, що в╕дходять в╕д котл╕в ТП-230 (КБ "Южное", МП "╤нтера",  м. Дн╕пропетровськ та м. Павлоград).

Досл╕дно-промислов╕ установки очистки газ╕в, що в╕дходять, емульс╕йно╖ очистки впроваджен╕ на котлах ст. N 3, ст. N 4. Ефективн╕сть вловлювання золи на котл╕ N 3 склала 98,2 %, на котл╕ N 4 √  99,2 %, з  с╕рчистого анг╕дриду √ на  котл╕    N 3 √15 %, на котл╕ N 4 √ 13,1 %.

На електростанц╕╖ продовжуються роботи щодо встановлення енергоблоку з експериментальним котлоагрегатом польсько╖ ф╕рми "Рафако", на якому будуть в╕дпрацьовуватися режими спалювання низькосортного палива з забезпеченням ╓вропейських еколог╕чних норм викид╕в в атмосферу. Нестача ф╕нансових кошт╕в затриму╓ впровадження заход╕в.

У 1998 роц╕ в Донецькому ╕нститут╕ холодильно╖ техн╕ки розпочата розробка параметричного ряду компресор╕в, узгоджених щодо  навантаження ╕з р╕зними моделями холодильних прилад╕в АТ "НОРД", що призведе до зниження енергоспоживання.  У тому числ╕ буде розроблено новий компресор ХКВ7,4-3М-100-0  з п╕двищеною холодопродуктивн╕стю у пор╕внянн╕ з ран╕ше випущеним ХКВ6,65-3М-100-0.

ЗАО "Пневмовибух" займався в╕дновленням пропускно╖ спроможност╕ трубопровод╕в р╕зного призначення, зокрема канализац╕йних за допомогою стислого пов╕тря. Це  дозволя╓ пол╕пшити еколог╕чний стан  в м╕стах та промислових п╕дпри╓мствах, виключаючи затоплення територ╕й побутовими та промисловими стоками, а також ф╕льтрац╕ю ╖х у  водоймища.

В 1998 р. п╕дпри╓мством виконувались роботи з очистки канал╕зац╕йних мереж в м. Мак╕╖вка, на металург╕йному комб╕нат╕ ╕м. К╕рова, на Алчевському ╕ Дн╕пропетровському комб╕натах, на Вуглегорськ╕й ТЕС.

У м. Костянтин╕вц╕ Укра╖нським державним ╕нститутом скла було проведено досл╕ди щодо в╕дход╕в скло-, металург╕йно╖ та х╕м╕чно╖ промисловост╕ з отриманням буд╕вельних матер╕ал╕в. Розроблено карти технолог╕чного процесу отримання цегли з використанням 40 % шлак╕в х╕м╕чного заводу, металург╕йних та склокристал╕чних матер╕ал╕в, скла типу "марбл╕т", п╕носкла.

Великий  обсяг   природоохоронних технолог╕й освою╓ться на мак╕╖вських п╕дпри╓мствах. За рекомендац╕ями Донбасько╖ академ╕╖ арх╕тектури та м╕стобудування на м╕ських очисних спорудах мак╕╖вського водоканалу було впроваджено метод використання  кал╕форн╕йського черв'яка з метою утил╕зац╕╖ осаду госппобутових ст╕чних вод м╕ста, що дозволить забезпечити пол╕пшення його знешкодження та знезараження.

На шахт╕ ╕м. Бажанова у 1997 роц╕ було впроваджено, а у 1998 роц╕ практикувався метод використання шахтного газу-метану для отримання 1000 кВт/год електроенерг╕╖ з свердловин шахтних пол╕в, що дозволить значно зменшити викиди в  атмосферу шахтного газу-метану.

На ВАТ "Ясиновський коксох╕м╕чний завод" буду╓ться установка з глибокою доочисткою коксового газу в╕д с╕рководню вакуумкарбонатно╖ очистки. Виконано перший етап роботи √ буд╕вництво двох с╕ркових скрубер╕в.

У м. Мар╕упол╕ основн╕ науков╕ розробки, природоохоронн╕ та ресурсозбер╕гаюч╕ заходи впроваджувалися  на п╕дпри╓мствах ВАТ "Металург╕йний комб╕нат  "Азовсталь", ВАТ "Мар╕упольський металург╕йний комб╕нат ╕мен╕  ╤лл╕ча", ВАТ "Маркох╕м".

З метою зниження викид╕в пилу та монооксиду вуглецю на аглофабриц╕ ВАТ "Металург╕йний комб╕нат "Азовсталь" розпочато впровадження системи рециркуляц╕╖ аглогаз╕в. Роботу передбача╓ться виконати у 1999 р. в пер╕од капремонту агломашини N1. Центром НАН Укра╖ни п╕дготовлено вих╕дн╕ дан╕ для проектування, видано проектн╕ матер╕али. Це техн╕чне р╕шення ╓ ╓диним в Укра╖н╕.

З метою зниження викид╕в в атмосферне пов╕тря пилу та монооксиду вуглецю, а також п╕двищення над╕йност╕ роботи газоочистки  у кисневоконвертерному цеху проведено реконструкц╕ю труби Вентур╕ 2-го ступеню очистки. Трубу виконано прямокутною двопрох╕дною з щ╕линним зазором, що регулю╓ться, з широким д╕апазоном регулювання. Ця конструкц╕я √ ╓дина на Укра╖н╕. Ведуться налагоджувальн╕ роботи.

Протягом року продовжувалися налагоджувальн╕ та досл╕дн╕ роботи на установках регулювання подавання доменого газу в пов╕трянагр╕вачах домених печей. Регулювання процесу спалювання доменого газу дозволить знизити викиди монооксиду вуглецю  в╕д одн╕╓╖ домено╖ печ╕ до 3 тис. тон на р╕к.

Укра╖нським науковим центром еколог╕╖ моря (м. Одеса) проведено "Попередню наукову еколого-експертну оц╕нку робочо╖ документац╕╖ складування та обл╕ку промислових в╕дход╕в акватор╕╖ захисно╖ дамби". У робот╕ досл╕джено вплив дамби на геолог╕чне середовище, земельн╕, водн╕ ресурси, пов╕тряний басейн, кормову базу риб.

На ВАТ "Мар╕упольський металург╕йний комб╕нат ╕мен╕  ╤лл╕ча" проводилися  досл╕ди та розробка проектно╖ документац╕╖ з реконструкц╕╖ системи зрошування мокрих скрубер╕в зони охолодження агломашини (аглокорпус N2). Роботи будуть зак╕нчен╕ у 1999 роц╕. У  раз╕ позитивного завершення реконструкц╕╖ це забезпечить зниження викид╕в пилу в╕д одн╕╓╖ агломашини до 450 тонн на р╕к.

НТЦ "Реактивелектрон" у 1998 роц╕ на Торезькому електротехн╕чному завод╕ у м. Торез╕ виконано пуско-налагоджувальн╕ роботи з осво╓ння установки з переробки шламових в╕дход╕в нейтрал╕зац╕╖ гальван╕чного цеху. Технолог╕я заснована на вилуженн╕ компонент╕в (Cr, Zn, Cu, Ni) з шлам╕в с╕рчано╖ кислоти та перевод╕ шламу в г╕пс.  Впровадження технолог╕╖ забезпечить переробку 150 тон шлам╕в на р╕к, зв'язування цих компонент╕в кальцинованою содою в  нерозчинний осад та його вид╕лення в продукт, який використову╓ться у виробництв╕ фарб.

Розроблено технолог╕ю переробки свинецьвм╕щуючих в╕дход╕в в свинцевий сурик для судоремонтних завод╕в ╕ п╕дпри╓мств водопостачання. Нам╕чено запуск досл╕дно-промислово╖ установки на досл╕дному завод╕ НТЦ "Реактивелектрон". Розроблено безв╕дходну технолог╕ю та орган╕зовано виробництво керам╕чних втулок для термоперетворювач╕в. Технолог╕ю реал╕зовано на ВАТ "Завод Запор╕жжяавтоматика".

Розроблено та впроваджено на ДП "Ферит" (ДЗХР, м. Донецьк) технолог╕ю переробки цинково╖ ╕згар╕ завод╕в високовольтних опор.   

Розроблено еколог╕чно чисту та безв╕дходну технолог╕ю композиц╕йних м╕дно-граф╕тових накладок для зал╕зниц╕ НМГ-1200 методом порошково╖ металург╕╖. Накладки випробуван╕ на Донецьк╕й зал╕зниц╕.

Розроблено безв╕дходну технолог╕ю та вироблено експериментальну парт╕ю широкод╕апазонних феритових рад╕опоглинаючих покрить кон╕чно╖ форми. Рад╕опоглинаюч╕ покриття використовуються для захисту в╕д електромагн╕тного випром╕нювання  як у промисловост╕, так ╕ у побутов╕й техн╕ц╕. Технолог╕ю реал╕зовано на Укра╖нсько-норвезькому п╕дпри╓мств╕ "В╕това ЛТД".