7.1. Еколог╕чна безпека област╕

Наявн╕сть в област╕ х╕м╕чно небезпечних виробництв, металург╕йних комплекс╕в, енергетичних об'╓кт╕в, розвинено╖ мереж╕ маг╕стральних трубопровод╕в, вуглевидобувних п╕дпри╓мств, використання на б╕льшост╕ з них застар╕лих обладнання ╕ технолог╕й, надвисоко╖ концентрац╕╖ потенц╕йно небезпечних об'╓кт╕в, складний економ╕чний стан б╕льшост╕ промислових п╕дпри╓мств призводить до п╕двищення ймов╕рност╕ ╕ фактичного виникнення техногенних авар╕й. Збереження техногенно╖ небезпеки для населення зумовлене високою м╕рою зношеност╕ основних виробничих фонд╕в, особливо на потенц╕йно небезпечних об'╓ктах, скороченням витрат на протиавар╕йн╕ заходи, зниженням дисципл╕ни на виробництв╕, техн╕ки безпеки, що призводить до порушення  правил експлуатац╕╖ небезпечних об'╓кт╕в. В зонах потенц╕йно╖ техногенно╖ небезпеки проживають 3,8 млн. чол,  або 71 % населення област╕.

Екстенсивний характер використання водних ресурс╕в у вс╕х галузях народного господарства зумовлю╓ значне напруження у водопостачанн╕ област╕. Забруднення питних вододжерел створю╓ ╕ збер╕га╓ загрозу до поширення захворювань холероюта  гепатитом.

Загострюються питання поховання ╕ знищення в╕дход╕в виробництва.  Перев╕рки безпеки накопичувач╕в промислових в╕дход╕в  показали, що б╕льш╕сть з них переповнена, на надто низькому р╕вн╕ зд╕йсню╓ться контроль техн╕чного стану накопичувач╕в ╕ г╕дроспоруд, збер╕га╓ться висока ╕мов╕рн╕сть авар╕й ╕з забрудненням навколишнього середовища.

Х╕м╕чне забруднення грунту, приземно╖ атмосфери рослин, б╕ореакц╕я населення досягли критичних р╕вн╕в, небезпечних для житт╓д╕яльност╕ населення. Особливо критичне положення створилося на територ╕╖ Донецько-Мак╕╖всько╖ м╕сько╖ агломерац╕╖, де практично на вс╕й територ╕╖ сталися техногенн╕ зм╕ни еколог╕чного стану навколишнього середовища ╕ зв'язаного з ним б╕осфери. У результат╕ тривалого збер╕гання пестицид╕в в колгоспах ╕ радгоспах област╕ частина ╖х прийшла в непридатн╕сть ╕ представля╓ небезпеку в план╕ забруднення навколишнього середовища в екстремальних р╕внях.

У ход╕ виконання Державно╖ програми закриття нерентабельних вуг╕льних шахт (всього в област╕ в╕дпов╕дно до Програми п╕дляга╓ закриттю 38 шахт) виявлен╕ негативн╕ насл╕дки, що знижують техногенно-еколог╕чну безпеку рег╕он╕в област╕ ╕ порушують житт╓д╕яльн╕сть населення. В╕дбуваються процеси пог╕ршення ╕нженерно-геолог╕чного стану територ╕╖, що спричиняють руйнування споруд цив╕льного ╕ промислового буд╕вництв, комун╕кац╕йних ╕ транспортних мереж, порушення г╕дролог╕чного режиму, п╕дняття р╕вня п╕дземних вод ╕ забруднення ран╕ше збезводнених горизонт╕в, п╕дтоплення територ╕й шахтними водами. Небезпека може також загрожувати ╕ водозаборам, в╕д яких забезпечуються водою населен╕ пункти, промислов╕ ╕ транспортн╕ п╕дпри╓мства, с╕льське господарство. Залиша╓ться небезпека викиду  шахтного газу - метану           (86,7 % вуг╕льних шахт област╕ ╓ газооб╕льними) не т╕льки для людей, працюючих на шахт╕, але ╕ для тих, хто прожива╓ на територ╕ях, прилеглих до вугледобувних п╕дпри╓мств, у  тому числ╕ ╕ тих, що закриваються. Анал╕з заход╕в, як╕ виконуються для забезпечення техногенно-еколог╕чно╖ безпеки п╕д час  закриття нерентабельних вуг╕льних шахт област╕ показу╓, що роботи  з закриття  шахт були почат╕  ╕ продовжуються з порушенням законодавчих ╕ нормативних документ╕в щодо охорони навколишнього природного середовища ╕ забезпечення  техногенно-еколог╕чно╖ безпеки населення ╕ територ╕й. В╕дсутн╕сть ╓диного системного п╕дходу до розробки ╕ зд╕йснення заход╕в щодо техногенно╖ еколог╕чно╖ безпеки в умовах набираючого темп процесу закриття шахт призведе до виникнення серйозних по насл╕дках надзвичайних  ситуац╕ях  техногенно еколог╕чного характеру.

Територ╕я област╕ характеризу╓ться наявн╕стю район╕в, уражених небезпечними геолог╕чними процесами, як природного, так ╕ техногенного походження, як╕ можуть призвести до складних техногенних авар╕й ╕ катастроф, значному порушенню житт╓д╕яльност╕ населення. У област╕ заф╕ксоване 122 оповзневих д╕лянки. Спостер╕галася актив╕зац╕я оползневих процес╕в на територ╕╖ м╕ст Мар╕уполь, Краматорськ,  а також Першотравневого, Новоселк╕вського, Слов'янського район╕в. Зростання ризику оповзневих процес╕в до авар╕йних вияв╕в зумовлене використанням оповзневих схил╕в п╕д житлову забудову (м╕ста Мар╕уполь, Краматорськ) ╕ д╕╓ю на схили стих╕йних процес╕в: паводки, шторми весняного пер╕оду, зливи л╕тньо-ос╕ннього пер╕оду. Внасл╕док господарсько╖ д╕яльност╕ та  низки ╕нших причин  активно розвиваються процеси п╕дтоплення територ╕╖ у  зв'язку з багатор╕чним  п╕дйомом р╕вня грунтових вод, в област╕ ╕снують значн╕ площ╕ п╕дтоплення населених пункт╕в (житлових масив╕в, територ╕й п╕дпри╓мств).

7.2. Ядерна та радiацiйна безпека

Об'╓кт╕в атомно╖ енергетики, урановидобувно╖ та уранопереробно╖ промисловост╕ на територ╕╖ Донецьк╕й област╕ нема╓. Рад╕ац╕йно небезпечних об'╓кт╕в в област╕ не заре╓стровано. Разом з тим, 118 промислових п╕дпри╓мств област╕ використовують в технолог╕чних процесах 2345 джерел  ╕он╕зуючого випром╕нювання (Д╤В) загальною активн╕стю 2560 К╕. Найб╕льша к╕льк╕сть джерел ╕он╕зуючого випром╕нювання використову╓ться на п╕дпри╓мствах вуг╕льно╖ та металург╕йно╖ промисловост╕. Понад 80 % Д╤В експлуатують п╕д землею для технолог╕чного контролю р╕вня заповнення бункер╕в вуг╕лля  та  породи. На поверхн╕ Д╤В використовують для контролю заповнення вагон╕в, бункер╕в та визначення зольност╕ вуг╕лля. На п╕дпри╓мствах металург╕╖ та х╕м╕╖ Д╤В використовуються для контролю р╕вн╕в, для дефектоскоп╕╖ та визначення товщини металу. Використовуються рад╕о╕зотопни прилади (Р╤П) тип╕в ПРГ, ВГРП, РРП, РРПВЗ, ГУМ-003, ГР-6 та ╕нш╕ з блоками Д╤В БГ╤-75А, КЛ-2,8, 2М,3М, Е-2М та ╕н.

У 1998 роц╕ Держуправл╕ння видало першу л╕ценз╕ю на право використання Д╤В Донецькому металург╕йному заводу. Проводиться робота з рад╕ац╕йного контролю металобрухту зг╕дно Постанови КМУ N 999.

Основними причинами створення на об'╓ктах народного господарства рад╕ац╕йно небезпечних ситуац╕й ╓ невчасне обслуговування прилад╕в з джерелами ╕он╕зуючого опром╕нення ╕ порушення вимог техн╕ки безпеки п╕д час  роботи з ними, порушення вимог нормативних документ╕в  щодо  дотримання рад╕ац╕йно╖ безпеки. У 1998 роц╕ виникла одна  надзвичайна ситуац╕я, класиф╕кована як рад╕ац╕йно небезпечна авар╕я. Постраждалих ╕ загиблих не було. Надзвичайна ситуац╕я була пов'язана з розкраданням джерел ╕он╕зуючого випром╕нювання.

У 1992 роц╕ на шахт╕ ╕м. Артема ПО   "Дзержинськвуг╕лля"  2 джерела Cs-137 активн╕стю 1,28 *1010 Бк/кГ кожний були затоплен╕ у ствол╕ (на 980 м п╕д землею) п╕д водою на глибин╕ 40 м. Виявлено цю авар╕ю було в 1996 р. У березн╕ 1998 року на ПО "Дзержинськвуг╕лля" була проведена ви╖зна колег╕я Держуправл╕ння з питань рад╕ац╕йно╖ безпеки. В продовж 3 д╕б п╕сля колег╕╖ авар╕я була л╕кв╕дована.

02.04.1998 року при проведенн╕ налагоджувальних роб╕т на шахт╕ ╕м. Артема ПО "Дзержинськвуг╕лля" фах╕вцями "СЦ "Вугле╕зотоп" була виявлена пропажа джерела ╕он╕зуючого випром╕нювання з блоку (Р╤П), паспортна активн╕сть 3,29 К╕, що знаходиться у ходку стовбура N 4 вуг╕льного завантаження, горизонт 1100 м. Останн╕й раз контроль Р╤П проводився в червн╕ 1997 р. П╕сля затоплення шахти в червн╕ 1997 року Р╤П не працював внасл╕док замикання електричного ланцюга, але залишався на робочому м╕сц╕. 2 кв╕тня 1998 року фах╕вцями "СЦ Угле╖зотоп" п╕д час  демонтажу рад╕о╕зотопних прилад╕в виявлено в╕дсутн╕сть ампули з Д╤В (в даному випадку  - цез╕й 137) в пошкодженому контейнер╕. Держуправл╕нням еколог╕чно╖ безпеки були передан╕ матер╕али в природоохоронну прокуратуру. По факту пропаж╕ Д╤В була збуджена карна справа по обвинуваченню в╕дпов╕дального за збереження Д╤В старшого механ╕ка автоматизац╕╖ шахти Павлисько В.С. В╕дбувся суд в м╕ст╕ Дзерж╕нську у червн╕ 1998 року. Був винесений вирок по статт╕ 2285 КК Укра╖ни - один р╕к виправних роб╕т з утриманням 20 % ╕з зароб╕тно╖ плати на користь держави.

Основним порушенням на шахтах залиша╓ться невчасне обслуговування рад╕о╕зотопних прилад╕в спец╕ал╕зованими орган╕зац╕ями через в╕дсутн╕сть  грошей.