Начальник Департаменту
еколог╕чно╖ пол╕тики В.Потапов

Про дотримання вимог та ефективн╕сть природоохоронного законодавства Укра╖ни

1. Еколог╕я ╕ сучасна пол╕тика
За роки здобуття Укра╖ною незалежност╕ Президент Укра╖ни, Верховна Рада Укра╖ни та Уряд зд╕йснюють посл╕довн╕ кроки щодо створення умов переходу Укра╖ни на шлях сталого розвитку, який передбача╓ гармон╕зац╕ю продуктивних сил, задоволення необх╕дних потреб ус╕х член╕в сусп╕льства за умови збереження ╕ поетапного в╕дтворення навколишнього природного середовища, забезпечення р╕вноваги м╕ж потенц╕алом природи та потребами людей ус╕х покол╕нь.
Одним з перших документ╕в, який визначив сп╕льн╕ пр╕оритети гармон╕йного по╓днання ╕нтерес╕в економ╕чного розвитку та збереження природоресурсного потенц╕алу, були "Основн╕ напрями державно╖ пол╕тики Укра╖ни у галуз╕ охорони довк╕лля, використання природних ресурс╕в та забезпечення еколог╕чно╖ безпеки", затверджен╕ Постановою Верховно╖ Ради Укра╖ни 5 березня 1998 року.
Основн╕ положення цього документу знайшли в╕дображення в р╕шеннях, як╕ приймалися Урядом п╕д час формування Програм економ╕чного ╕ соц╕ального розвитку Укра╖ни, в програмних документах багатьох пол╕тичних парт╕й.
Б╕льш╕сть пол╕тичних парт╕й та блок╕в у сво╖х передвиборчих програмах наголошували на необх╕дност╕ збереження ╕ оздоровлення навколишнього середовища, зокрема, необх╕дност╕ гарантування еколог╕чно╖ безпеки та чистого довк╕лля для наступних покол╕нь, подолання насл╕дк╕в Чорнобильсько╖ катастрофи (блок "За ╢дину Укра╖ну"), запровадження ╓вропейських еколог╕чних стандарт╕в при створенн╕ ╕ реконструкц╕╖ виробничих потужностей для покращання довк╕лля, гармон╕зац╕╖ еколог╕чного законодавства з ╓вропейським, а не простого його коп╕ювання (блок "Наша Укра╖на"), ор╕╓нтац╕╖ на економ╕ку стаб╕льного розвитку, при якому виробнича д╕яльн╕сть не руйну╓ навколишн╓ середовище, вир╕шенн╕ успадкованих ╕ нових еколог╕чних проблем кра╖ни ( КПУ, СПУ, БЮТ ) та ╕нше.
Соц╕ал-демократична парт╕я Укра╖ни (об'╓днана) наголошувала, що еколог╕чна складова реформування повинна бути у центр╕ економ╕чно╖ пол╕тики держави. Свобода прийняття р╕шень учасниками економ╕чного процесу ма╓ обмежуватися вимогами еколог╕чно╖ безпеки. Розвиватися може лише те виробництво, що не виснажу╓ природних ресурс╕в, не створю╓ шк╕дливих в╕дход╕в, як╕ не можна утил╕зувати, не пог╕ршу╓ умов життя нин╕шнього ╕ наступних покол╕нь. Еколог╕чна експертиза управл╕нських р╕шень ╕ проект╕в повинна стати нормою.
СДПУ(о), як ╕ Народно-демократична парт╕я Укра╖ни пропонують прийняти Еколог╕чний кодекс Укра╖ни, а також врегулювати правов╕, економ╕чн╕ й орган╕зац╕йн╕ аспекти поетапного переходу до загального обов'язкового платного природокористування.
Пропону╓ться встановити жорстк╕ норми контролю за дотриманням еколог╕чних вимог на п╕дпри╓мствах х╕м╕чно╖ промисловост╕ та ╕нших шк╕дливих виробництвах, для буд╕вельних орган╕зац╕й, власник╕в транспорту та запровадити б╕льш д╕╓в╕ адм╕н╕стративн╕ санкц╕╖, встановити економ╕чну в╕дпов╕дальн╕сть ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б за зд╕йснення еколог╕чних злочин╕в.
Вважа╓ться за доц╕льне розробити об╜рунтован╕ стандарти еколог╕чно безпечно╖ д╕яльност╕ та удосконалити систему державного контролю за ╖х дотриманням. Б╕льш активною ма╓ бути участь у цьому процес╕ громадськост╕, орган╕в м╕сцевого самоврядування. Необх╕дно п╕дтримувати д╕яльн╕сть державних ╕ громадських орган╕зац╕й з питань збереження б╕олог╕чного та ландшафтного р╕зноман╕ття, заход╕в з формування мереж╕ об'╓кт╕в природно-запов╕дного фонду, а також рекультивац╕╖ земель, л╕сорозведення, охорони басейн╕в р╕чок.
Наведен╕ приклади з програм пол╕тичних парт╕й, як╕ перемогли на виборах до Верховно╖ Ради Укра╖ни, св╕дчать, що проблеми охорони довк╕лля, техногенно╖ та природно╖ безпеки зач╕пають житт╓во важлив╕ ╕нтереси кожно╖ людини, сусп╕льства ╕ держави в ц╕лому.

2. ╤стор╕я конфронтац╕╖ м╕ж техногенною сферою ╕ природним середовищем
Компром╕с, а част╕ше - конфронтац╕я, м╕ж техногенною сферою ╕ природним середовищем стали т╕╓ю глобальною проблемою, в╕д засоб╕в розв'язання яко╖ залежить майбутн╓ сучасно╖ цив╕л╕зац╕╖.
За останн╕ сто рок╕в споживання людством природних ресурс╕в зб╕льшилося майже у 100 раз╕в. Науково-техн╕чний прогрес у 100 тисяч раз╕в перевищу╓ темпи б╕оеволюц╕╖. Сумарне споживання людиною енерг╕╖ сьогодн╕ пор╕вняно з споживанням на початку розвитку цив╕л╕зац╕╖, зб╕льшилося приблизно у 5 000 раз╕в.
Антропогенне навантаження на природне середовище зб╕льшилося у сотн╕ тисяч раз╕в. Нав╕ть навколоземний косм╕чний прост╕р, який ╓ важливою захисною оболонкою Земл╕, за останн╓ десятир╕ччя став небезпечно забрудненим. Маса косм╕чного техногенного см╕ття досягла 4-5 тисяч тон, а це вже у 150 раз╕в перевищу╓ масу природних т╕л у навколоземному простор╕.
Займаючи 0,5 в╕дсотка земно╖ суш╕, Укра╖на видобувала близько 5 в╕дсотк╕в св╕тового обсягу м╕нерально╖ сировини. На душу населення видобувалося б╕льше 5 тонн вуг╕лля, виплавлялася 1 тонна металу щор╕чно.
Заради валових показник╕в були техногенно зм╕нен╕ ц╕л╕ рег╕они - Донбас, Пол╕сся, Придн╕пров'я. Потр╕бно було багато води - ╕ перегородили греблями Дн╕про - р╕внинну р╕ку, чого не знала св╕това практика.
Створюване техногенне середовище стало жити за сво╖ми законами, нехтуючи законами Природи. В╕дпов╕дь не забарилася - Чорнобиль, деградоване довк╕лля, гори в╕дход╕в, як насл╕док - пог╕ршення стану здоров'я нац╕╖, скорочення тривалост╕ життя в Укра╖н╕.
Тривалий економ╕чний спад, реформування економ╕чних в╕дносин, зм╕на форм власност╕ та ╕нш╕ чинники перех╕дного пер╕оду призвели до р╕зкого спаду ╕нвестиц╕йно╖ д╕яльност╕. Обсяги кап╕таловкладень на нове буд╕вництво, реконструкц╕ю, розширення та техн╕чне переоснащення д╕ючих п╕дпри╓мств за 10 рок╕в зменшилися на 75 в╕дсотк╕в. Основн╕ виробнич╕ фонди зношен╕ на половину.
Це - переважно об'╓ктивн╕ чинники формування техногенного середовища, у якому функц╕ону╓ наша економ╕ка. З ╕ншого боку, громадянам Укра╖ни доводиться не т╕льки працювати, а й жити у техногенно зм╕неному навколишньому природному середовищ╕.

3. Становлення природоохоронного законодавства
Природн╕ ресурси ╕ навколишн╓ середовище - основний ресурс в╕дтворення життя на планет╕. Тому основною метою реал╕зац╕╖ природоохоронного законодавства ╓ забезпечення права людини на сприятливе для ╖╖ здоров'я ╕ добробуту навколишн╓ середовище.
Концептуальн╕ засади розвитку еколог╕чного законодавства закладено в "Основних напрямах державно╖ пол╕тики Укра╖ни у галуз╕ охорони довк╕лля, використання природних ресурс╕в та забезпечення еколог╕чно╖ безпеки", затверджених Постановою Верховно╖ Ради Укра╖ни в╕д 05.03.1998 N188. Базовими законодавчими актами, прийнятими Верховною Радою Укра╖ни, ╓ Л╕совий, Водний та Земельний кодекси, Кодекс про надра, закони Укра╖ни "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного пов╕тря", "Про рослинний св╕т", "Про в╕дходи", "Про природно-запов╕тний фонд Укра╖ни", "Про тваринний св╕т", "Про Червону книгу Укра╖ни" та ╕нш╕.
В Укра╖н╕ розроблено ╕ законодавчо встановлено основн╕ елементи економ╕чного механ╕зму природокористування та природоохоронно╖ д╕яльност╕. Найважлив╕шими з них ╓: зб╕р за забруднення навколишнього природного середовища, система збор╕в за спец╕альне використання природних ресурс╕в (м╕неральних, водних, земельних, л╕сових, б╕олог╕чних), в╕дшкодування збитк╕в, запод╕яних внасл╕док порушення законодавства про охорону довк╕лля.
Загалом, д╕юча система законодавчих та п╕дзаконних акт╕в ╓ достатн╕м п╕д╜рунтям для формування державно╖ системи природоохоронно╖ д╕яльност╕ в кра╖н╕.
Проте нин╕шню еколог╕чну ситуац╕ю в Укра╖н╕ ще не можна вважати задов╕льною. Не дивлячись на те, що динам╕ка загального антропогенного тиску на навколишн╓ природне середовище в останн╕ роки ма╓ тенденц╕ю до зменшення, р╕вень техногенного навантаження на довк╕лля в Укра╖н╕ залиша╓ться високим. Лише протягом 2001 року в атмосферне пов╕тря, водн╕ та земельн╕ ресурси кра╖ни потрапила достатньо велика к╕льк╕сть небезпечних забруднюючих речовин (близько 60 млн. т), з них понад три чверт╕ - токсичн╕ в╕дходи.

4. Забруднення атмосферного пов╕тря
В б╕льшост╕ промислових м╕ст забруднення атмосферного пов╕тря перевищу╓ гранично допустим╕ концентрац╕╖ по диоксиду азоту, оксиду вуглецю, диоксиду с╕рки.
Найб╕льше забруднення пов╕тря спричиняють викиди в╕д стац╕онарних джерел п╕дпри╓мств паливно-енергетичного комплексу та металург╕╖ (до 31%), вуг╕льно╖ (до 22%), х╕м╕чно╖ на нафтох╕м╕чно╖ промисловост╕ (до 3%).

Найб╕льший р╕вень забруднення атмосферного пов╕тря спостер╕га╓ться в м╕стах: Одес╕, Луцьку, Слов'янську, Донецьку, Дн╕пропетровську, Красноперекопську, Черкасах, Мар╕упол╕, Армянську, ╢нак╕╓вому, Краматорську, Мак╕╖вц╕, Дн╕продзержинську, Р╕вному, Руб╕жному, Лисичанську, Дзержинську, С╓в╓родонецьку.
За даними спостережень М╕некоресурс╕в Укра╖ни, у 2001 роц╕ в атмосферному пов╕тр╕ поряд з╕ зниженням вм╕сту фенолу, ам╕аку, бенз(а)п╕рену дещо зросли середн╕ концентрац╕╖ фтористого водню, формальдег╕ду. В атмосферних опадах та сн╕говому покрив╕ в╕дм╕чалося незначне п╕двищення вм╕сту сульфат╕в, н╕трат╕в, г╕дрокарбонат╕в. Перевищення разових гранично допустимих концентрац╕й (ГДК) у пов╕тр╕ в п'ять раз╕в спостер╕гались в м╕стах: по двоокису азоту - Ки╓в╕, Кременчуц╕ та Харков╕, окису вуглецю - Ки╓в╕, хлористому водню - Красноперекопську та Комсомольську.
Зростання протягом останн╕х рок╕в обсяг╕в викид╕в небезпечних забруднюючих речовин в атмосферне пов╕тря значною м╕рою обумовлено поступовим нарощуванням обсяг╕в виробництва основних вид╕в промислово╖ продукц╕╖, в╕дновленням роботи багатьох об'╓кт╕в в умовах зношеност╕ основних фонд╕в, недосконалост╕ технолог╕чних процес╕в базових галузей промисловост╕, недостатн╕й забезпеченост╕ останн╕х очисними спорудами для уловлення та утил╕зац╕╖ забруднюючих речовин.
Спрацювання обладнання та машин у в╕тчизнян╕й промисловост╕ перевищу╓ 52%. Роздержавлення промислового сектору економ╕ки призвело до виникнення значно╖ к╕лькост╕ малих п╕дпри╓мств р╕зних форм господарювання, з низьким р╕внем вимогливост╕ до еколог╕чно╖ безпеки виробництва та фахово╖ компетенц╕╖ прац╕вник╕в. Понизився р╕вень оперативност╕ державного контролю та регулювання д╕яльност╕ п╕дпри╓мств.

Св╕дченням недостатньо╖ ефективност╕ впливу д╕ючих економ╕чних механ╕зм╕в, зокрема платеж╕в за забруднення атмосферного пов╕тря, на стан навколишнього природного середовища ╓ значна частка (22%) небезпечних забруднюючих речовин в загальних обсягах викид╕в, що потрапили у пов╕тря.
У 2001 роц╕ на споруди та устаткування для очищення викид╕в в╕д стац╕онарних джерел забруднення над╕йшло 14,8 млн.т забруднюючих речовин (у 1990 роц╕ - 32,5 млн.т). В процес╕ ╖х очищення уловлено 14,0 млн.т (у 1990 роц╕ - 30,8 млн.т), чверть ╕з них (3,5 млн.т) утил╕зовано (у 1990 роц╕ - 52%, або 16,1 млн.т).
У розрахунку на квадратний к╕лометр територ╕╖ кра╖ни у 2001 роц╕ стац╕онарними джерелами забруднення було викинуто 6,7 тис. т небезпечних забруднюючих речовин, що на 2,4% б╕льше в╕дпов╕дного показника 2000 року. Багаторазове перевищення середньостатистичного обсягу викид╕в у розрахунку на квадратний к╕лометр територ╕╖ кра╖ни заф╕ксовано у Донецьк╕й (у 8,9 рази), Дн╕пропетровськ╕й (у 4), Луганськ╕й (у 2,5), ╤вано-Франк╕вськ╕й (в 1,5), Запор╕зьк╕й (в 1,3) областях та м. Ки╓в╕ (у 5 раз╕в).
Найб╕льшого антропогенного впливу у 2001 роц╕ зазнали м╕ста Дн╕пропетровськ (викинуто у пов╕тря в╕д стац╕онарних джерел 118,9 тис. т), Дн╕продзержинськ (111,2 тис. т), Кривий Р╕г (454,9 тис. т), Мар╕уполь (363,6 тис. т), Донецьк (165,9 тис. т), Дебальцеве (131,9 тис. т), Мак╕╖вка (103,0 тис. т), Бурштин (118,9 тис. т), Запор╕жжя (125,7 тис. т), Луганськ (129,9 тис. т).
Понад дев'ять десятих сумарного обсягу забруднюючих речовин (3,7 млн. т) викинуто в атмосферне пов╕тря п╕дпри╓мствами паливно-енергетичного комплексу, п╕дпорядкованими М╕нпаливенерго, а також в╕д акц╕онерних товариств в╕дкритого типу, створених на баз╕ державних п╕дпри╓мств. Разом з тим ╖х частка у загальн╕й к╕лькост╕ п╕дпри╓мств, що зд╕йснювали викиди забруднюючих речовин у 2001 роц╕, становила лише 39%.
Середньостатистичним п╕дпри╓мством протягом року викинуто в атмосферу близько 264 т небезпечних речовин. Аналог╕чний показник металург╕йного п╕дпри╓мства у 36 раз╕в б╕льший, п╕дпри╓мства, що видобува╓ металев╕ руди - в 29, виробля╓ кокс, продукти нафтопереробки - в 13, видобува╓ кам'яне вуг╕лля, л╕гн╕т, торф, виробля╓ електроенерг╕ю, газ ╕ воду - в 9 раз╕в.
Наявна еколог╕чна ситуац╕я значною м╕рою обумовлена недостатн╕м р╕внем ф╕нансування природоохоронних заход╕в, спрямованих на зниження р╕вня забруднення атмосферного пов╕тря.

5. Виснаження ╕ пог╕ршення якост╕ водних ресурс╕в
У ХХ╤ стол╕ття б╕льш╕сть кра╖н св╕ту, у тому числ╕ й Укра╖на, ув╕йшли з комплексом глобальних, рег╕ональних ╕ нац╕ональних проблем, серед яких найб╕льш загрозливими вважаються глобальне порушення безпеки навколишнього середовища, виснаження ╕ пог╕ршення якост╕ водних ресурс╕в - джерела питно╖ води ╕ основи людсько╖ житт╓д╕яльност╕ на планет╕.
За оц╕нками, що було наведено на Всесв╕тньому самм╕т╕ з╕ сталого розвитку у Йоганнесбурз╕, через 30 рок╕в половина населення Земл╕ буде потерпати в╕д нестач╕ води. Для Укра╖ни цей час може настати значно ран╕ше.
Водн╕ ресурси ╓ важливим фактором розвитку ╕ розм╕щення продуктивних сил Укра╖ни. Залучення великих обсяг╕в води у господарський об╕г, ╖х забруднення ╕ безповоротн╕ втрати, великомасштабне перетворення ландшафт╕в порушило природну р╕вновагу екосистем, призвело до виснаження водних ресурс╕в у багатьох рег╕онах держави, втрати самов╕дновлювано╖ здатност╕ екосистем.
За м╕жнародною класиф╕кац╕╓ю Укра╖на належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами ╓вропейських держав.
В Укра╖н╕ на одного жителя припада╓ 1 тис. куб. .м м╕сцевих ресурс╕в р╕чкового стоку. У ╢вроп╕ в середньому близько 5 тис куб. м: у Швец╕╖ - 21,6, Швейцар╕╖ - 5,8, Б╕лорус╕ - 3,3, Франц╕╖ - 2,9, Н╕меччин╕ - 1,3.
В Укра╖н╕ нал╕чу╓ться 63,1 тис. р╕чок ╕ струмк╕в загальною довжиною 206 тис. к╕лометр╕в, з них 9 великих ╕ 81 середня.
Обсяги водних ресурс╕в Укра╖ни характеризуються нер╕вном╕рним просторовим та сезонним розпод╕лом. 58% ресурс╕в зосереджено в р╕чках басейну Дунаю у прикордонних районах Укра╖ни. Найменш забезпечен╕ водними ресурсами - Донбас, Кривор╕жжя, Крим та п╕вденн╕ област╕ - там, де зосереджено найб╕льша к╕льк╕сть п╕дпри╓мств-водокористувач╕в. На частку весняного стоку вод припада╓ в╕д 60 до 90% водност╕ р╕чок.
Територ╕альний перерозпод╕л ╕ регулювання стоку зд╕йсню╓ться за допомогою 1,2 тис. водосховищ, понад 28 тис. ставк╕в, 7 великих канал╕в, 10 великих водовод╕в, якими вода пода╓ться у маловодн╕ райони. Водосховища Дн╕провського каскаду з корисним об'╓мом 18,7 куб. км забезпечують б╕льше половини обсяг╕в водокористування.
За роки незалежност╕ в Укра╖н╕ сформовано державну пол╕тику у галуз╕ використання ╕ охорони вод та в╕дтворення водних ресурс╕в, створено законодавчу та нормативно-методичну базу, розроблено ╕ впроваджено економ╕чний механ╕зм водокористування, прийнято низку в╕дпов╕дних державних програм, утворено систему спец╕ально уповноважених орган╕в виконавчо╖ влади.
М╕н╕стерство еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни ма╓ зд╕йснювати комплексне управл╕ння ╕ забезпечення реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у сфер╕ використання природних ресурс╕в, координац╕ю д╕яльност╕ центральних ╕ м╕сцевих орган╕в виконавчо╖ влади, п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й у ц╕й сфер╕.
Державний ком╕тет Укра╖ни по водному господарству ма╓ визначати та забезпечувати потреби населення ╕ галузей економ╕ки у водних ресурсах, зд╕йснювати заходи, пов'язан╕ ╕з запоб╕ганням шк╕дливо╖ д╕╖ вод ╕ л╕кв╕дац╕╓ю ╖╖ насл╕дк╕в, розробляти схеми комплексного використання та охорони водних ресурс╕в.
Державний ком╕тет житлово-комунального господарства Укра╖ни ма╓ забезпечувати регулювання д╕яльност╕ у сфер╕ централ╕зованого водов╕дведення та водопостачання, зд╕йснення управл╕ння у сфер╕ житлово-комунального господарства, п╕дготовки питно╖ води та питного водопостачання.
Об'╓ктивну оц╕нку результат╕в практично╖ д╕яльност╕ з реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у галуз╕ використання, охорони вод та в╕дтворення водних ресурс╕в ставить сама природа - повенями, п╕дтопленнями, як╕стю вод у р╕чках ╕ морях, питно╖ води в м╕стах ╕ селах Укра╖ни, а головне - несприятливими тенденц╕ями.
Сутт╓ве зниження якост╕ водних ресурс╕в спостер╕га╓ться в ус╕х р╕чкових басейнах Укра╖ни.
Укра╖на успадкувала деформовану структуру промислового виробництва, з високою питомою вагою водо╓мних, еколог╕чно небезпечних виробництв чорно╖ металург╕╖, енергетики, важкого машинобудування, зрошувального землеробства.
За 1991-2000 роки деформац╕я поглибилися. При скорочен╕ ВВП на 52%, обсягу промислово╖ продукц╕╖ - на 49%, питома вага найб╕льш водо╓мних галузей - чорно╖ металург╕╖ та електроенергетики - зросла з 79% у 1990 р. до 86% у 2000 р.

За нин╕шнього незадов╕льного стану водних ресурс╕в та об'╓кт╕в водогосподарського комплексу не можливо буде у майбутньому забезпечити необх╕дний прир╕ст потреб у вод╕ в╕дпов╕дно╖ якост╕.
За прогнозною оц╕нкою загальн╕ потреби населення ╕ галузей економ╕ки у пр╕сн╕й вод╕ становитимуть у 2005 роц╕ 16,6-17,2 км3, у 2010 роц╕ - 17,6-19,1 км3. Пор╕вняно з 2000 роком вони зростуть в╕дпов╕дно на 37-41% та 45-57%.
Технолог╕╖ п╕дготовки води для населення в Укра╖н╕ розрахован╕ на доведення природно╖ води до якост╕ питно╖ лише у випадку, коли джерело водопостачання в╕дпов╕да╓ перш╕й категор╕╖. На сьогодн╕ практично жодно╖ поверхнево╖ водойми за ступенем забруднення води, еколог╕чним станом та основними сан╕тарно-х╕м╕чними та м╕кроб╕олог╕чними показниками не можна в╕днести до водойм першо╖ категор╕╖.
Додаткове техногенне навантаження на стан та як╕сть водних ресурс╕в у деяких рег╕онах Укра╖ни зумовлю╓ться д╕яльн╕стю п╕дпри╓мств г╕рничодобувно╖ промисловост╕, а саме скидами шахтних вод, ф╕льтрац╕╓ю з ставк╕в-накопичувач╕в, шламов╕дст╕йник╕в, породних в╕двал╕в.
Щор╕чно ╕з шахт Укра╖ни в╕дкачу╓ться близько 700 млн.куб..м шахтних вод, з них понад 600 млн.куб.м, як╕ м╕стять 13-14 тис. тонн зважених речовин та понад 1,2 млн. тонн сольового компоненту, в╕дводиться в г╕дрограф╕чну мережу без достатнього очищення.

Це сутт╓во вплива╓ на як╕сть води у водозаборах п╕дземних та поверхневих вод, розташованих у басейнах р╕чок С╕верський Донець, М╕ус, Кальм╕ус, Самара.
Загострою╓ться проблема забруднення п╕дземних вод в районах розм╕щення промислових ╕ с╕льськогосподарських об'╓кт╕в, насамперед поверхневих сховищ твердих в╕дход╕в ╕ хвостосховищ.
В Укра╖н╕ виявлено понад 275 сформованих осередк╕в забруднення п╕дземних вод, б╕льш н╕ж на 90 д╕ючих водозаборах спостер╕га╓ться прогресуюче пог╕ршення якост╕ води.

Через бактер╕альне ╕ х╕м╕чне забруднення ╜рунтових вод в╕дходами вода 50% колодяз╕в у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ не в╕дпов╕да╓ сан╕тарним нормам.
В останн╕ три роки в Укра╖н╕ спостер╕га╓ться пог╕ршення еп╕дем╕чно╖ ситуац╕╖, що пов'язано з непоодинокими випадками постачання населенню бактер╕ально та в╕русно забруднено╖ питно╖ води. Особливо гостро сто╖ть проблема захворюваност╕ населення, ╕ перш за все - д╕тей, в╕русним гепатитом А, для якого водний фактор передач╕ ╕нфекц╕╖ ╓ головним.
Результати досл╕джень, проведених науковими медичними установами, засв╕дчують про зв'язок ряду захворювань (флюороз кар╕╓с зуб╕в, серцево-судинн╕ захворювання, жовчнокам'яна та сечокам'яна хвороби, виразкова хвороба шлунку, холецистит тощо) з м╕неральним складом питно╖ води.
6. П╕дтоплення територ╕й
Внасл╕док нерац╕онально╖ водогосподарсько╖ д╕яльност╕ протягом останн╕х десятил╕ть загострилися проблеми п╕дтоплення, що загрожу╓ безпец╕ проживання населення на п╕дтоплених територ╕ях, знижу╓ сейсм╕чну ст╕йк╕сть територ╕й, вплива╓ на ефективн╕сть ведення с╕льського господарства.
В Укра╖н╕ нал╕чу╓ться 541 м╕сто ╕ селище ╕з сталими проявами процес╕в п╕дтоплення. У 97 населених пунктах площа п╕дтоплення перевищила 50% ╖х територ╕╖.
Щор╕чн╕ економ╕чн╕ збитки в╕д п╕дтоплення м╕ських територ╕й оц╕нюються у 2,2 млрд. грн.
Значного розвитку набули процеси п╕дтоплення у степов╕й зон╕ в м╕стах ╕ селищах Дн╕пропетровсько╖, Одесько╖, Донецько╖, Лугансько╖, Херсонсько╖ областей; у л╕состепов╕й зон╕ - Черн╕вецько╖, Полтавсько╖, Харк╕всько╖ областей, та в зон╕ надм╕рного зволоження - у м╕стах ╕ селищах Житомирсько╖ та Закарпатсько╖ областей.
Зарегулювання стоку р. Дн╕про призвело до п╕двищення р╕вня ╜рунтових вод на 6-10 метр╕в, а середн╕х ╕ малих р╕чок - на 2-5 метр╕в.

У вугледобувних районах актив╕зуються процеси п╕дтоплення в результат╕ закриття вуг╕льних шахт ╕ розр╕з╕в та припинення водов╕дведення з них.
╤снуюч╕ системи захисту в╕д п╕дтоплення знаходяться в незадов╕льному стан╕, у б╕льшост╕ м╕ст не створено спец╕ал╕зованих служб ╖х експлуатац╕╖.
Значних масштаб╕в п╕дтоплення зазнають земл╕ с╕льськогосподарського призначення.
Побудован╕ в Укра╖н╕ мел╕оративн╕ системи на площ╕ 5,75 млн. га - сумарна варт╕сть основних фонд╕в яких становить близько 20 млрд. грн. Займаючи 12,6% в╕д загально╖ площ╕ с╕льгоспуг╕дь, мел╕орован╕ земл╕ забезпечували виробництво 20% продукц╕╖ рослинництва (овоч╕в - 60%, корм╕в - 28%, рису - 100%, льоноволокна - 36%, зерна - 12,5%).
В останн╕ роки внасл╕док незадов╕льного техн╕чного стану зрошувально╖ мереж╕, насосно-силового обладнання та дощувально╖ техн╕ки господарствами не використовувались за призначенням близько 1 млн. га зрошуваних земель. Ряд м╕жгосподарських систем (╤нгулецька зрошувальна система в Микола╖вськ╕й област╕, Краснознам'янська зрошувальна система в Херсонськ╕й област╕ та ╕нш╕) техн╕чно ╕ морально застар╕ли.
Незадов╕льний мел╕оративний стан земель, за якого значно знижу╓ться р╕вень врожа╖в або врожай гине повн╕стю, в╕дм╕чено на площ╕ 143 тис. га, що становить понад 5% ус╕х зрошуваних площ (в Одеськ╕й област╕ 12%, Микола╖вськ╕й - 14, Херсонськ╕й - 8%). Площа солонцюватих ╜рунт╕в р╕зного ступеня в Херсонськ╕й област╕, що пос╕да╓ перше м╕сце в Укра╖н╕ за площею зрошуваних земель (471,7 тис. га), склада╓ 426,7 тис. га, або 90% загального обсягу зрошувальних земель. Продуктивн╕сть ╜рунт╕в в ц╕лому знизилася майже на 10-25%.
На осушених землях в достатн╕й м╕р╕ не проводяться необх╕дн╕ агромел╕оративн╕ заходи (планування земель, глибоке рихлення та ╕нш╕). Понад 20% мел╕оративних канал╕в заросло чагарником та замулилося. Техн╕чний стан внутр╕шньогосподарських осушувальних систем в╕дведення надлишкових вод, ╖х руйнування створю╓ еколог╕чну та техногенну небезпеку. При проходженн╕ паводк╕в зб╕льшуються зони ╕ тривал╕сть затоплення с╕льськогосподарських уг╕дь та населених пункт╕в.

7. Руйн╕вн╕ паводки
Останн╕м часом одним з найнебезпечн╕ших прояв╕в шк╕дливо╖ д╕╖ вод для багатьох рег╕он╕в Укра╖ни стали руйн╕вн╕ паводки, що призводять до виникнення надзвичайних ситуац╕й з катастроф╕чними насл╕дками.
Значн╕ матер╕альн╕ збитки ╕ людськ╕ жертви спричиняють паводки у Закарпатт╕. Прям╕ збитки в╕д паводку у листопад╕ 1998 року становили до 810 млн. грн., а у березн╕ 2001 року - до 300 млн. грн.
В зазначеному рег╕он╕ в останн╕ роки проведення протипаводкових заход╕в ╕ планом╕рний розвиток продуктивних сил на основ╕ рац╕онального використання ус╕х вид╕в природних ресурс╕в в╕д╕йшли на другий план. Основна д╕яльн╕сть центральних ╕ м╕сцевих орган╕в влади зосереджу╓ться в основному на л╕кв╕дац╕╖ насл╕дк╕в надзвичайних ситуац╕й.
Програма протипаводкових заход╕в, затверджена Урядом Укра╖ни в 1994 роц╕, була проф╕нансована лише на 30%, а "Комплексна програма проведення протипаводкових заход╕в на 1999-2000 роки" - менш н╕ж наполовину. Недостатн╓ та несво╓часне вид╕лення кошт╕в пост╕йно стриму╓ виконання буд╕вельно-монтажних роб╕т ╕ протипаводкових заход╕в в ц╕лому у б╕льш-менш сприятлив╕ пер╕оди.
Прийняття ряду нормативно-правових акт╕в, якими передбачалося створити умови для б╕льш динам╕чного розвитку рег╕ону, зокрема, Закону Укра╖ни "Про спец╕альний режим ╕нвестиц╕йно╖ д╕яльност╕ в Закарпатськ╕й област╕" та "Комплексно╖ програми еколого-економ╕чного та соц╕ального розвитку г╕рсько╖ Рах╕вщини на пер╕од 1998-2005 рр.", не принесло бажаних результат╕в.
Сутт╓вим чинником, що негативно вплива╓ на загальний стан водного режиму в рег╕он╕, ╓ довготривале, незбалансоване використання л╕сових ресурс╕в у минулому, яке призвело до зменшення л╕систост╕ г╕рських територ╕й майже вдв╕ч╕ (з 98-95% до 55%), а на передг╕р'ях - в п'ять раз╕в (до 15-20%). Зменшення площ╕ стиглих л╕с╕в та зам╕на ╖х видового складу значно пог╕ршу╓ водорегулюючу спроможн╕сть л╕сового покриву. Значних матер╕альних збитк╕в завдала практика масово╖ забудови заплав р╕чок у зон╕ ризику затоплення.

8. Д╕╓в╕сть загальнодержавних програм
Вир╕шення окремих питань безпеки водних ресурс╕в ╕ забезпечення сталого водопостачання населення передбачено низкою програм загальнодержавного р╕вня:
Нац╕ональною програмою еколог╕чного оздоровлення басейну Дн╕пра та пол╕пшення якост╕ питно╖ води (1997);
Комплексною програмою першочергового забезпечення с╕льських населених пункт╕в, що користуються прив╕зною водою, централ╕зованим водопостачанням у 2001-2005 роках ╕ прогноз до 2010 року (2000);
Комплексною програмою захисту в╕д шк╕дливо╖ д╕╖ вод с╕льських населених пункт╕в ╕ с╕льськогосподарських уг╕дь в Укра╖н╕ у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року (2000);
Комплексною програмою розвитку мел╕орац╕╖ земель ╕ пол╕пшення еколог╕чного стану зрошуваних ╕ осушених уг╕дь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року (2000);
Програмою комплексного протипаводкового захисту в басейн╕ р.Тиса у Закарпатськ╕й област╕ на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року (2001);
Загальнодержавною програмою охорони та в╕дтворення довк╕лля Азовського ╕ Чорного мор╕в (2001).
17 с╕чня 2002 року прийнято Закон Укра╖ни "Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства", яка ма╓ синхрон╕зувати виконання зазначених програм з метою п╕двищення ефективност╕ ╖х впровадження.
Жодна з програм не ф╕нансу╓ться у повному обсяз╕. Загальна варт╕сть запланованих цими програмами заход╕в на 2001 - 2005 роки становить понад 11 млрд. грн. Фактично у 2001 роц╕ проф╕нансовано 28,3 млн. грн., що становить 2,6% в╕д запланованого обсягу кошт╕в. У 2002 роц╕ передбачено ф╕нансування у обсяз╕ 46,4 млн. грн.
З метою пол╕пшення координац╕╖ виконання Нац╕онально╖ програми еколог╕чного оздоровлення басейну Дн╕пра та пол╕пшення якост╕ питно╖ води при М╕некобезпеки у 1999 роц╕ було утворено Раду з еколог╕чних проблем басейну Дн╕пра та якост╕ питно╖ води, яка у 2000-2002 роках не працювала ╕ практично припинила свою д╕яльн╕сть.
У 2000-2001 роках щор╕чне ф╕нансування науково-досл╕дних роб╕т з еколог╕чного оздоровлення басейну Дн╕пра становило близько 100 тис. грн., з 2002 р. ф╕нансування зазначених роб╕т у рамках Нац╕онально╖ програми припинено взагал╕.
Не виконуються також ╕нш╕ програми водогосподарського та водоохоронного спрямування. Так, заходи Програми розвитку водопров╕дно-канал╕зац╕йного господарства, затверджено╖ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 17.11.97 N 1269 з обсягом ф╕нансування 2,5 млрд. грн., фактично проф╕нансовано у 1998-2000 роках на р╕вн╕ 4%. В рамках Загальнодержавно╖ програми охорони та в╕дтворення довк╕лля Азовського ╕ Чорного мор╕в (2001 р.) - у 2001 роц╕ вид╕лено кошт╕в на суму 790 тис. грн.
Незадов╕льним ╓ виконання постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 27.08.1997 N 939 "Про затвердження порядку л╕кв╕дац╕╖ збиткових вугледобувних п╕дпри╓мств М╕н╕стерства вуг╕льно╖ промисловост╕", у в╕дпов╕дност╕ з якою природоохоронн╕ заходи, спрямован╕ на розв'язання проблем водов╕дводу, проведення рекультивац╕╖ земель та ╕нш╕ мають бути нев╕д'╓мною частиною роб╕т з ф╕зично╖ л╕кв╕дац╕╖ шахт. За даними Донецько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ на жодн╕й шахт╕ не було виконано у повному обсяз╕ роботи, передбачен╕ проектами л╕кв╕дац╕╖ шахт.
Щор╕чне невиконання програм ╕ заход╕в, затверджених або схвалених Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни, з боку центральних орган╕в виконавчо╖ влади, обласних ╕ м╕сцевих адм╕н╕страц╕й стало звичною нормою.

9. Ф╕нансова "експлуатац╕я" водних ресурс╕в
Головною причиною незадов╕льного виконання загальнодержавних та рег╕ональних програм ╓ ф╕нансова "експлуатац╕я" водних ресурс╕в, порушення вимог законодавства ╕ залишковий принцип ф╕нансування.
Обсяг надходжень кошт╕в до державного бюджету в╕д збор╕в за спец╕альне використання водних ресурс╕в у 2000 роц╕ становив 177,7 млн. грн., фактично проф╕нансовано видатки по статт╕ "Охорона ╕ рац╕ональне використання водних ресурс╕в" - 39,7 млн. грн. (22,3%). У 2001 роц╕, незважаючи на зб╕льшення обсягу надходжень за спец╕альне водокористуання до 275,1 млн. грн., видатки на охорону та рац╕ональне використання водних ресурс╕в зменшилися до 34,1 млн. грн. (12,4% в╕д обсягу надходжень).
Нец╕льове використання кошт╕в, отриманих в╕д збор╕в за спец╕альне використання водних ресурс╕в, дискредиту╓ головну мету справляння цих збор╕в ╕ зводить нан╕вець д╕╖ основних важел╕в економ╕чного механ╕зму природокористування, спрямованого, зокрема, на охорону та в╕дтворення водних ресурс╕в.
Анал╕з фактичного стану виконання 11 програм з питань розвитку водного господарства, мел╕орац╕╖ земель, забезпечення рац╕онального використання водних ресурс╕в, л╕кв╕дац╕╖ насл╕дк╕в п╕дтоплення територ╕й, проведений Рахунковою палатою Укра╖ни, а також результати перев╕рок використання кошт╕в державного бюджету на реал╕зац╕ю заход╕в, передбачених окремими програмами, дозволяють зробити наступний висновок:
В╕дсутн╕сть ц╕л╕сного загальнодержавного п╕дходу до розв'язання ╕снуючих проблем, значна к╕льк╕сть програм, обмежен╕сть у ф╕нансуванн╕, в╕домча розмежован╕сть виконавц╕в, а в багатьох випадках - в╕дсутн╕сть ╓диного органу, який би координував та контролював ╖х виконання, створюють сприятлив╕ умови для неефективного та нец╕льового використання бюджетних кошт╕в. Комплексний вплив наведених фактор╕в призводить до неможливост╕ концентрац╕╖ ф╕нансових, людських та матер╕альних ресурс╕в на пр╕оритетних напрямках. Бюджетн╕ кошти розпорошуються, в╕двол╕каються у довгобуди, упов╕льнюються темпи роб╕т. В результат╕, стан реал╕зац╕╖ б╕льшост╕ програм вкрай незадов╕льний. Невиконання сво╓часно та у повному обсяз╕ запланованих заход╕в потребуватиме, надал╕, значних додаткових витрат бюджетних кошт╕в та матер╕альних ресурс╕в".
Вищезазначене св╕дчить про реальну загрозу нац╕ональним ╕нтересам у сфер╕ використання ╕ охорони водних ресурс╕в та екосистем, безпеки водних ресурс╕в держави та забезпечення населення як╕сною питною водою ╕ потребу╓ давно назр╕лих зм╕н у систем╕ державного управл╕ння водними ресурсами на основ╕ застосування басейнових принцип╕в еколог╕чно збалансованого, економ╕чно справедливого ╕ ресурсозбер╕гаючого водокористування.
10. Земельн╕ ресурси.
Земельн╕ ресурси в╕д╕грають особливо важливе значення у житт╕ ╕ виробнич╕й д╕яльност╕ людини, ╖х рац╕ональне використання, збереження, п╕двищення родючост╕ ╜рунт╕в - неодм╕нна умова нарощування продовольчого потенц╕алу кра╖ни.
Станом на 1 с╕чня 2002 року земельний фонд Укра╖ни складав 60,4 млн. гектар╕в. Значна частка земельно╖ площ╕ - земл╕ с╕льськогосподарського призначення - 71%, з яких 69,3% (41,8 млн. га) - це с╕льськогосподарськ╕ уг╕ддя, у структур╕ яких 78% (32,5 млн. га) припада╓ на р╕ллю.
С╕льськогосподарська осво╓н╕сть територ╕╖ досягла 72%, ступ╕нь розораност╕ - 56%.
На початок 2002 р. загальна площа земель з порушеним ╜рунтовим шаром становила 161,3 тис. га, з них в╕дновлено та рекультивовано 2,6 тис. га порушених земель. Площа рекультивованих та пол╕пшених родючим шаром ╜рунту малопродуктивних с╕льськогосподарських уг╕дь зменшилась пор╕вняно з 2000 роком в╕дпов╕дно на 1,1 тис. га (30%) та на 6,8 тис. га (у 2,7 рази, передус╕м за рахунок скорочення площ╕ р╕лл╕ втрич╕). Загальна к╕льк╕сть заскладованого родючого шару ╜рунту становила 3,3 млн. куб. м проти 2,9 млн. куб. м у 2000 роц╕.
11. Рослинний ╕ тваринний св╕т
Л╕си Укра╖ни за сво╖м призначенням та м╕сцерозташуванням виконують переважно еколог╕чн╕ (водоохоронн╕, захисн╕, сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чн╕, оздоровч╕) та ╕нш╕ функц╕╖, мають обмежене експлуатац╕йне значення.
Загальна площа земель л╕сового фонду склада╓ 10,8 млн. га, з яких вкрито л╕совою рослинн╕стю 9,4 млн. га, що становить 15,6 в╕дсотк╕в територ╕╖ Укра╖ни. Л╕си по територ╕╖ кра╖ни розташован╕ дуже нер╕вном╕рно. Найб╕льш╕ л╕сов╕ масиви сконцентрован╕ на п╕вноч╕ кра╖ни та в Карпатах. Л╕сист╕сть у р╕зних природних зонах ма╓ значн╕ в╕дм╕нност╕ (колива╓ться в╕д 5% до 42%) ╕ також не ╓ оптимальною, тобто такою, за яко╖ л╕си, як найскладн╕ше ╕ найпотужн╕ше рослинне угрупування, найб╕льш позитивно впливають на кл╕мат, ╜рунти, ероз╕йн╕ процеси, а також задовольняють потреби кра╖ни у деревин╕. Наукою досл╕джено, що оптимальна л╕сист╕сть для Укра╖ни в ц╕лому ма╓ становити не менше 19%.
Довготривале, незбалансоване використання л╕сових ресурс╕в у минулому призвело до зменшення л╕систост╕ г╕рських територ╕й майже вдв╕ч╕ (з 98-95% до 55%), а на передг╕р'ях - в п'ять раз╕в (до 15-20%). Зменшення площ╕ стиглих л╕с╕в та зам╕на ╖х видового складу значно пог╕ршу╓ водорегулюючу спроможн╕сть л╕сового покриву. Значних матер╕альних збитк╕в завдала масова забудова заплав р╕чок у зонах ризику затоплення.
Запас деревини в л╕сах Укра╖ни склада╓ 1,7 млрд. куб. м. Середн╕й щор╕чний прир╕ст насаджень в л╕сах , що перебувають у користуванн╕ Держкомл╕сгоспу, склада╓ 4,0 куб. м на гектар ╕ колива╓ться в╕д 5,0 куб.м в Карпатах до 2,5 куб.м в степов╕й зон╕.
Враховуючи, що Укра╖на ╓ л╕содеф╕цитною державою, одним з основних завдань ╓ забезпечення розширеного в╕дтворення л╕с╕в, тобто створення за рахунок в╕дпов╕дного ф╕нансування нових л╕сових насаджень, в обсягах, що перевищують вирубування. У зв'язку з недостатн╕м ф╕нансуванням сучасн╕ обсяги створення нових л╕с╕в не перевищують обсяг вирубок насаджень ╕ разом з незначними обсягами захисного л╕сорозведення щор╕чно становлять близько 35 тис. га.
Для Укра╖ни, в зв'язку з ускладненням еколог╕чно╖ ситуац╕╖ особливе значення ма╓ захисне л╕сорозведення. П╕д впливом ероз╕╖ знаходяться близько 15 млн. га земель. Не дивлячись на поширення захисного л╕сорозведення ╕нтенсивн╕сть ероз╕йних процес╕в залиша╓ться ще значною ╕ проблема захисту земель л╕сомел╕оративним способом остаточно не вир╕шена.
У зв'язку ╕з скороченням обсяг╕в промислового виробництва ╕ буд╕вництва, спостер╕га╓ться певна тенденц╕я до зменшення обсяг╕в л╕сокористування. Обсяги загот╕вель деревини зменшились з 15,3 млн.куб.м у 1990 р. до 12,3 млн.куб.м у 2001 р., у тому числ╕ в╕д рубок, зарахованих в л╕м╕т л╕сос╕чного фонду, з 6 млн.куб.м у 1990 р. до 5,6 млн.куб.м у 2001 р.
Пор╕вняння даних останнього державного обл╕ку л╕с╕в (станом на 01.01.96р.) з даними попереднього обл╕ку (станом на 01.01.88 р.) за такими показниками, як сп╕вв╕дношення в╕кових груп деревостану, р╕вень л╕систост╕, розпод╕л за основними групами пор╕д в ц╕лому св╕дчить про певн╕ зрушення до покращання стану л╕с╕в Укра╖ни. За останн╕ 7 рок╕в частка стиглих л╕с╕в зб╕льшилася з 6% до 11%, але ще не досягла оптимального р╕вня 18 - 20%.
Основними видами порушень природоохоронного законодавства залишаються:
незаконна рубка та пошкодження дерев, порушення вимог правил пожежно╖ безпеки в л╕сах, влаштування "пал╕в" на землях приватних с╕льськогосподарських п╕дпри╓мств та селянсько-фермерських господарств;
незаконне знищення зелених насаджень, порушення вимог правил в╕дновлення л╕с╕в ╕ л╕сорозведення, незаконне вилучення з природного середовища ╕ реал╕зац╕я ранньокв╕тучих та л╕карських рослин;
порушення правил полювання (в╕дстр╕л без в╕дпов╕дного дозволу, перевищення норм в╕дстр╕лу пернато╖ дичини, несво╓часне повернення використаних л╕ценз╕й, в╕дсутн╕сть зв╕т╕в про ╖х використання, полювання "з п╕д фар" тощо);
порушення правил рибальства (застосування завищено╖ к╕лькост╕ дозволених знарядь лову, використання на промисл╕ не заре╓строваних в установленому порядку плавзасоб╕в, використання знарядь лову без ╖х маркування, вилов риби понад встановлен╕ квоти тощо).
В╕дпов╕дно до ст. 20 Закону Укра╖ни "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про М╕н╕стерство еколог╕╖ та природних ресурс╕в Укра╖ни, затвердженого Указом Президента Укра╖ни в╕д 29.05.2000 р. N724 ╕з внесеними зм╕нами, до компетенц╕╖ М╕н╕стерства в╕дноситься комплексне управл╕ння в галуз╕ охорони навколишнього природного середовища, проведення ╓дино╖ науково-техн╕чно╖ пол╕тики з питань охорони навколишнього природного середовища ╕ використання природних ресурс╕в, координац╕я д╕яльност╕ м╕н╕стерств, ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади, п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й в ц╕й галуз╕, забезпечення державного контролю за використанням ╕ охороною земель, надр, поверхневих ╕ п╕дземних вод, атмосферного пов╕тря, л╕с╕в та ╕ншо╖ рослинност╕, тваринного св╕ту, морського середовища та природних ресурс╕в територ╕альних вод, континентального шельфу ╕ виключно╖ (морсько╖) економ╕чно╖ зони Укра╖ни.
Керуючись вищевикладеним, М╕некоресурс╕в Укра╖ни наказом в╕д 01.10.2002 р. N 378 зобов'язало сво╖ територ╕альн╕ органи провести перев╕рки орган╕в рибоохорони щодо дотримання ними вимог Закону Укра╖ни "Про тваринний св╕т" в частин╕ охорони, захисту, використання та в╕дтворення рибних ресурс╕в.
За ╕нформац╕╓ю державних управл╕нь еколог╕╖ та природних ресурс╕в в Харк╕вськ╕й, Херсонськ╕й, Одеськ╕й та ╕нших областях, державних ╕нспекц╕й охорони Чорного та Азовського мор╕в органи рибоохорони не допустили державних ╕нспектор╕в з охорони навколишнього природного середовища до проведення комплексно╖ перев╕рки орган╕в рибоохорони та ╕хт╕олог╕чних служб, посилаючись на вказ╕вки кер╕вництва Головрибводу. Под╕бний ╕нцидент мав м╕сце у с╕чн╕ поточного року, коли басейнове управл╕ння рибоохорони "Одесарибвод" та Микола╖вська облдержриб╕нспекц╕я не допускали до перев╕рки представник╕в Державно╖ ╕нспекц╕╖ охорони Чорного моря.
12. Надра
З метою забезпечення еколог╕чно╖ безпеки, дотримання еколог╕чного законодавства та рац╕онального використання природних ресурс╕в Державною геолог╕чною службою та ╖╖ органами на м╕сцях зд╕йснюються заходи з ведення мон╕торингу геолог╕чного середовища на 7000 спостережних свердловинах - за станом п╕дземних вод, на 750 пол╕гонах ╕ контрольних д╕лянках - за проходженням ╕ актив╕зац╕╓ю екзогенних ╕ ендогенних геолог╕чних процес╕в, на 500 пол╕гонах ╕ контрольних д╕лянках - за станом ╕нженерно-геолог╕чних та ландшафтно-геох╕м╕чних умов.
Основними порушеннями вимог природоохоронного законодавства при видобуванн╕ твердих корисних копалин ╓ в╕дсутн╕сть л╕ценз╕й, проект╕в г╕рничих та земельних в╕двод╕в, затримка з проведенням рекультивац╕╖ порушених земель та поверненням ╖х власникам (користувачам).
Характерними порушеннями при використанн╕ п╕дземних вод ╓ в╕дсутн╕сть проект╕в, дозвол╕в на спецводокористування, техн╕чних паспорт╕в свердловин, державно╖ статистично╖ зв╕тност╕ по форм╕ 7-ГР.
Для д╕ючих шахт найб╕льш характерним порушенням законодавства ╓ невиконання передбачених у л╕ценз╕ях умов користування надрами.
13. В╕дходи
Нагальною проблемою для Укра╖ни залиша╓ться забезпечення належних умов збер╕гання та видалення в╕дход╕в. Станом на 01.01.2002 р. загальний обсяг накопичених токсичних в╕дход╕в склав 2,8 млрд. тонн.
Найб╕льша к╕льк╕сть небезпечних в╕дход╕в зосереджена у Дн╕пропетровськ╕й (1,7 млрд. тонн), Донецьк╕й (0,56 млрд. тонн), Луганськ╕й (0,12 млрд. тонн), Запор╕зьк╕й (0,1 млрд. тонн), Харк╕вськ╕й (0,03 млрд. тонн) та Сумськ╕й (0,02 млрд. тонн) областях.

М╕сця накопичення в╕дход╕в в б╕льшост╕ випадк╕в не в╕дпов╕дають сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чним вимогам ╕ спричиняють ╕нтенсивне забруднення ╜рунт╕в, поверхневих ╕ п╕дземних вод та атмосферного пов╕тря.
Залиша╓ться серйозною проблемою наявн╕сть в Укра╖н╕ значних накопичень заборонених ╕ непридатних до використання у с╕льському господарств╕ пестицид╕в, утворених ще в 60 - 70 роки внасл╕док зам╕ни застар╕лих препарат╕в, заборони ╖х для використання в с╕льському господарств╕ органами охорони здоров'я та незадов╕льного збер╕гання.
Лише у В╕нницьк╕й област╕ побудовано могильник, де захоронено 1,2 тис. тонн препарат╕в. В решт╕ областей м╕сцев╕ органи в╕дмовилися вид╕ляти земл╕.
Разом з тим, сл╕д в╕дм╕тити, що реформування с╕льгоспп╕дпри╓мств та зм╕на ╖х власник╕в в деяких областях призвела до втрати маркування ╕ документац╕╖ на х╕м╕чн╕ засоби захисту рослин. Саме з цих причин значний обсяг накопичень (8,6 тис тонн - 64%) становлять нев╕дом╕ препарати.
Особливо актуальною в Укра╖н╕ ╓ проблема л╕кв╕дац╕╖ несанкц╕онованих звалищ. У м╕стах ╕ селищах м╕ського типу щороку накопичу╓ться близько 40 млн. куб. м побутових в╕дход╕в (близько 0,8 куб. м на одного мешканця), яке знешкоджу╓ться на майже 700 контрольованих звалищах, з яких близько 80% не обладнан╕ необх╕дними ╕нженерними мережами та пристроями, експлуатуються без дотримання запоб╕жних заход╕в щодо забруднення п╕дземних вод ╕ пов╕тряного басейну. Технолог╕чне обладнання чотирьох ╕снуючих в Укра╖н╕ см╕тт╓спалювальних завод╕в (у м╕стах Ки╓в╕, Харков╕, Донецьку, С╕мферопол╕) ╕ р╕вень ╖х впливу на навколишн╓ природне середовище не в╕дпов╕дають сучасним еколог╕чним вимогам.
14. Техногенна безпека
Наявн╕сть в Укра╖н╕ розвинено╖ промисловост╕, надвисока ╖╖ концентрац╕я в окремих рег╕онах, ╕снування великих промислових комплекс╕в, на яких зосереджено потенц╕йно небезпечн╕ об'╓кти р╕зно╖ категор╕╖ та потужност╕, обумовлю╓ значну в╕рог╕дн╕сть виникнення надзвичайних техногенних ситуац╕й, як╕ несуть загрозу для людини, економ╕ки ╕ природного середовища.
Протягом 2001 року в кра╖н╕ сталося 148 випадк╕в залпових авар╕йних забруднень навколишнього природного середовища, що на 10 випадк╕в б╕льше, н╕ж у 2000 роц╕. Майже дв╕ третини (65%) вс╕х авар╕йних забруднень припада╓ на забруднення водних ресурс╕в, 30% - на земельн╕ та 5% - на атмосферне пов╕тря. Кр╕м того, заф╕ксовано 3 випадки забруднень об'╓кт╕в рослинного св╕ту, 4 - масово╖ загибел╕ риби та 4 рад╕ац╕йн╕ авар╕╖.
Внасл╕док авар╕йних забруднень, надзвичайних еколог╕чних ситуац╕й та рад╕ац╕йних авар╕й у 2001 роц╕ нанесено шкоди довк╕ллю на загальну суму 7,4 млн. грн., з яких в╕дшкодовано лише трохи б╕льше половини.
В Укра╖н╕ д╕╓ понад 1,5 тис. вибухо- ╕ пожежонебезпечних виробництв, на яких зосереджено близько 13 млн. тонн твердих та р╕дких небезпечних речовин. Переважна б╕льш╕сть вибухо- ╕ пожежонебезпечних об'╓кт╕в розташована в центральних, сх╕дних та п╕вденних областях кра╖ни, де сконцентровано х╕м╕чн╕, нафто- ╕ газопереробн╕, коксох╕м╕чн╕ та металург╕йн╕ п╕дпри╓мства, функц╕ону╓ розгалужена мережа нафто-, газо-, ам╕акопровод╕в, експлуатуються вуг╕льн╕ шахти, нафтов╕ та газов╕ промисли.
Найб╕льш ризиковою щодо виникнення небезпечних ситуац╕й ╓ вуг╕льна промислов╕сть, зокрема вуг╕льн╕ шахти. В Укра╖н╕ нарахову╓ться близько 180 д╕ючих шахт, значна к╕льк╕сть яких працю╓ без реконструкц╕╖ понад 20 рок╕в.
Протягом поточного року у вуг╕льн╕й галуз╕ загинуло понад 230 роб╕тник╕в. Коеф╕ц╕╓нт смертельного травматизму на 1 млн. тонн видобутого вуг╕лля становить 3,1, для пор╕вняння в Рос╕╖ - 1,1, а в США - 0,03.

Значну техногенну небезпеку становлять об'╓кти атомно╖ енергетики, урановидобувно╖ та переробно╖ промисловост╕, джерела ╕он╕зуючого випром╕нювання, що використовуються у виробництв╕, науково-досл╕дн╕й робот╕ ╕ в медицин╕, рад╕оактивн╕ в╕дходи.
В Укра╖н╕ функц╕ону╓ 4 атомних електростанц╕╖ з 13 реакторними установками. Загальн╕ рад╕ац╕йн╕ авар╕╖ на АЕС при руйнуванн╕ одного реактора з викидом 10 % рад╕оактивних продукт╕в за меж╕ сан╕тарно-захисних зон станц╕й можуть створити зони забруднення (з р╕зними р╕внями рад╕ац╕╖) загальною площею 431,2 тис. км2, до яких потрапля╓ 5249 населених пункт╕в з населенням понад 22,7 млн. чолов╕к.
В Укра╖н╕ нарахову╓ться понад 3700 об'╓кт╕в, на яких використовуються джерела ╕он╕зуючого випром╕нювання, в тому числ╕ понад 2,5 тис. медичних заклад╕в. Д╕яльн╕сть понад 5 тис. р╕зних п╕дпри╓мств, орган╕зац╕й та установ, пов'язана з утворенням рад╕оактивних в╕дход╕в.

Для навколишнього середовища ╕ населення значну небезпеку становлять велик╕ за обсягом хвостосховища п╕дпри╓мств з переробки урану. Розташован╕ на площ╕ 542 га, вони м╕стять близько 65,5 млн. тонн рад╕оактивних речовин.
На територ╕╖ Укра╖ни функц╕ону╓ понад 1,7 тис. промислових об'╓кт╕в, де збер╕га╓ться або використову╓ться б╕льше 300 тис. тонн небезпечних х╕м╕чних речовин. Це заводи ╕ комб╕нати х╕м╕чних галузей промисловост╕, заводи з переробки нафти та нафтопродукт╕в, зал╕зничн╕ станц╕╖ ╕ порти, терм╕нали ╕ склади, на яких концентру╓ться продукц╕я х╕м╕чних виробництв тощо.
В зонах можливого х╕м╕чного зараження в╕д цих об'╓кт╕в знаходяться понад 250 адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць, в яких прожива╓ близько 20 млн. чол.

Дан╕ спостережень за станом навколишнього природного середовища св╕дчать, що в рег╕онах посиленого антропогенного впливу високим залиша╓ться р╕вень х╕м╕чного забруднення поверхневих вод, атмосферного пов╕тря та ╜рунт╕в.
Велику г╕дродинам╕чну небезпеку становлять водосховища, гребл╕, дамби, шлюзи, зокрема захисн╕ споруди дн╕провського каскаду.
Створення каскаду водосховищ на р. Дн╕пр╕ забезпечу╓ пропуск повеней ╕ паводк╕в без значних збитк╕в для економ╕ки та населення. Дн╕провськ╕ водосховища забезпечують водою 2/3 населення Укра╖ни.
Поряд з позитивними д╕ями, дн╕провськ╕ водосховища створили ╕ ряд еколог╕чних проблем. П╕дняття р╕вня води в Дн╕пр╕ обумовило п╕дтоплення величезних площ Придн╕пров'я.
З метою захисту в╕д п╕дтоплення ╕ затоплення територ╕й побудовано комплекс захисних споруд, до якого входить 31 насосна станц╕я, як╕ перекачують щор╕чно близько 3,0 км3 води, 3 компресорн╕ станц╕╖, що забезпечують роботу 370 свердловин протиф╕льтрац╕йно╖ зав╕си, 308,4 км захисних дамб, 118 ╕нших г╕дротехн╕чних споруд та 165,2 км берегоукр╕плення.
Тривалий пер╕од експлуатац╕╖ цих споруд зумовив сутт╓вий ╖х техн╕чний знос. Значна частина захисних г╕дротехн╕чних споруд на дн╕провських водосховищах стали потенц╕йно небезпечними об'╓ктами.

Негативний вплив на господарську д╕яльн╕сть справля╓ розвиток карстових процес╕в, в╕д яких потерпа╓ до 24% територ╕╖ Укра╖ни.
Незворотн╕ зм╕ни еколог╕чного стану довк╕лля в╕дбуваються в м╕сцях ос╕дання денно╖ поверхн╕ земл╕, зумовлен╕ г╕рничими виробками, як╕ призводять до п╕дтоплення та заболочування територ╕й, утворення джерел, озер, ╕нтенсиф╕кац╕╖ розвитку карстових ╕ суфоз╕йних процес╕в.

На Донбас╕, при загальн╕й площ╕ вуглепромислових район╕в близько 15 тис. кв. км, площа ос╕дання сяга╓ 8 тис. кв.км, а в Дн╕пропетровськ╕й област╕ - майже 500 кв. км.
15. Природно-запов╕дний фонд
При перев╕рках дотримання вимог природоохоронного законодавства на територ╕ях та об'╓ктах природно-запов╕дного фонду виявлен╕ численн╕ порушення вимог Закону Укра╖ни "Про природно-запов╕дний фонд Укра╖ни", ╕нших нормативно-правових акт╕в з питань охорони, збереження, використання та в╕дтворення запов╕дних територ╕й та об'╓кт╕в.
Основними видами порушень законодавства про природно-запов╕дний фонд ╓: незаконн╕ рубки та пошкодження дерев, порушення вимог правил в╕дпуску деревини на пн╕ та правил пожежно╖ безпеки, несанкц╕онований за╖зд автотранспорту на територ╕ю природно-запов╕дного фонду та влаштування см╕тт╓звалищ, самов╕льне випасання худоби та ╖╖ прог╕н через територ╕ю природно-запов╕дний фонду, незаконне полювання та вилов риби, незаконний зб╕р та реал╕зац╕я рослин, занесених до Червоно╖ книги Укра╖ни.
16. Економ╕ка природокористування та природоохоронно╖ д╕яльност╕
Впровадження еколого-економ╕чних важел╕в економ╕чного механ╕зму природокористування створило стимули до рац╕онального використання природних ресурс╕в, а також додатков╕ джерела ф╕нансування природоохоронно╖ д╕яльност╕.
Протягом 2001 року п╕дпри╓мствам, орган╕зац╕ям та установам за забруднення навколишнього природного середовища ╕ порушення природоохоронного законодавства пред'явлено позов╕в на в╕дшкодування шкоди, запод╕яно╖ внасл╕док порушення природоохоронного законодавства та справлено збору за забруднення навколишнього природного середовища загальним обсягом 239,1 млн. грн., з них 80% (191,5 млн. грн.) - це зб╕р за забруднення довк╕лля в межах встановлених л╕м╕т╕в, 12% (29,3 млн. грн.) - зб╕р за забруднення довк╕лля понад встановлен╕ л╕м╕ти, 6% (14,2 млн. грн.) - за викиди в атмосферне пов╕тря в╕д пересувних джерел ╕ 2% (4,1 млн. грн.) - за збитки, запод╕ян╕ довк╕ллю, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства.
Разом з тим, в останн╕ роки частка ╕нвестиц╕й у природоохоронне буд╕вництво в загальному обсяз╕ ╕нвестиц╕й в основний кап╕тал загалом по кра╖н╕ була незначною - у 2001 роц╕ вона становила 1,7%.
Значна частина з практичних заход╕в по запоб╕ганню надзвичайних ситуац╕й, насамперед природного характеру, повинна була реал╕зовуватися в межах затверджених державних комплексних програм. Анал╕з ╖х виконання св╕дчить, що головною проблемою реал╕зац╕╖ передбачених ними заход╕в ╓ незадов╕льний стан ф╕нансування. Так, зокрема Комплексна програма протизсувних заход╕в у Черн╕вецьк╕й област╕ на 1999-2005 роки, Комплексна програма протизсувних заход╕в у Закарпатськ╕й област╕ на 1999-2010 роки не проф╕нансован╕ зовс╕м. Комплексна програма збереження ╕сторично╖ забудови у центральн╕й частин╕ м. Одеси, Програма пошуку та знешкодження залишк╕в х╕м╕чно╖ збро╖, затоплено╖ у виключн╕й (морськ╕й) економ╕чн╕й зон╕, територ╕альному мор╕ та внутр╕шн╕х водах Укра╖ни, на 1997-2005 роки, Програма знешкодження вибухонебезпечних предмет╕в, що залишилися з час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в район╕ м╕ст Севастополя та Керч╕, на 2000-2005 роки проф╕нансован╕ на р╕вн╕ 30 - 40 в╕дсотк╕в.
Природоохоронн╕ заходи зд╕йснювалися п╕дпри╓мствами, орган╕зац╕ями та установами в основному за рахунок власних кошт╕в, як╕ становили 97% в╕д загально╖ суми витрат на кап╕тальний ремонт основних виробничих фонд╕в природоохоронного призначення та поточних витрат на природоохоронн╕ заходи.
В останн╕ роки в╕дбулася девальвац╕я економ╕чних ╕нструмент╕в природокористування ╕ природоохоронно╖ д╕яльност╕, внасл╕док чого частка ресурсних платеж╕в у доходах зведеного бюджету зменшилася у 1,5 рази, а загальн╕ витрати на охорону навколишнього природного середовища у розрахунку на 1000 грн. ВВП зменшилися з 21,6 грн. до 18,6 грн. Б╕льше н╕ж на 2 роки загальмовано створення Нац╕онального еколог╕чного фонду Укра╖ни.
17. Головн╕ напрями подальших еколог╕чних реформ
Розвиток та вдосконалення законодавства ╓ насл╕дком реал╕зац╕╖ загально╖ стратег╕╖ подальших реформ у сфер╕ охорони довк╕лля та використання природних ресурс╕в, як╕ будуть покладен╕ в основу формування програми д╕й Уряду в еколог╕чн╕й сфер╕.
Парламентськ╕ слухання ╓ доброю нагодою для започаткування пл╕дно╖ вза╓мод╕╖ М╕н╕стерства з Парламентом щодо реал╕зац╕╖ нац╕онально╖ стратег╕╖ подальших еколог╕чних реформ.
Головна мета подальших еколог╕чних реформ поляга╓ у забезпеченн╕ конституц╕йних прав громадян на еколог╕чно безпечне життя.
На сьогодн╕шньому етап╕ соц╕ально-економ╕чних перетворень в Укра╖н╕ головним завданням еколог╕чно╖ стратег╕╖ Укра╖ни ма╓ стати зд╕йснення подальших еколог╕чних реформ шляхом впровадження системного спектру ефективних ╕нструмент╕в еколог╕чно╖ пол╕тики для ринкових умов житт╓д╕яльност╕ сусп╕льства. Це сприятиме впровадженню засад ╕нтегрованого управл╕ння природокористування.
Головними напрямами пол╕тики Уряду в еколог╕чн╕й сфер╕ сл╕д вважати:
подальш╕ ╕нституц╕йн╕ вдосконалення системи державного регулювання у сфер╕ охорони довк╕лля та використання природних ресурс╕в;
розвиток та удосконалення державно╖ системи законодавства у сфер╕ охорони довк╕лля на принципах наближення та гармон╕зац╕╖ до природоохоронного законодавства ╢С;
запровадження ╕нтегрованого п╕дходу до вир╕шення еколог╕чних проблем. Впровадження механ╕зм╕в ╕нтеграц╕╖ еколог╕чно╖ пол╕тики у секторну економ╕ку;
практичне впровадження та розширення системного спектру ╕нструмент╕в економ╕чного механ╕зму охорони довк╕лля та рац╕онального використання природних ресурс╕в. Зд╕йснення стратег╕чного ф╕нансового планування та формування сталого ╕нвестиц╕йного процесу в еколог╕чн╕й сфер╕;
визначення пр╕оритетних напрям╕в стало╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки природоохоронних програм (проект╕в) на нац╕ональному, рег╕ональному та м╕сцевому р╕внях, перех╕д в╕д розпод╕льчо╖ адм╕н╕стративно╖ системи використання природоохоронних кошт╕в до формування системи управл╕ння використанням природоохоронних кошт╕в на засадах проектного циклу;
впровадження механ╕зм╕в сталого розвитку в практичну д╕яльн╕сть у сфер╕ охорони довк╕лля.
18. Розвиток ╕ п╕двищення ефективност╕ природоохоронного законодавства
Кардинальних зрушень у пол╕пшенн╕ еколог╕чно╖ ситуац╕╖ не в╕дбулося, незважаючи на те, що в кра╖н╕ створено достатню законодавчу базу, яка охоплю╓ вс╕ сфери природоохоронно╖ д╕яльност╕ - регулювання питань забезпечення якост╕ води, атмосферного пов╕тря, рац╕онального використання природних ресурс╕в, забезпечення еколог╕чно╖ безпеки житт╓д╕яльност╕ людей.
Головними причинами такого стану можна вважати низький р╕вень дотримання вимог природоохоронного законодавства суб'╓ктами господарювання переважно╖ б╕льшост╕ галузей економ╕ки, в╕дсутн╕сть жорстко╖ пол╕тики центральних орган╕в виконавчо╖ влади по в╕дношенню до порушник╕в законодавства, низька ефективн╕сть д╕ючих еколого-економ╕чних важел╕в впливу на виробничу д╕яльн╕сть.
Подальше вдосконалення природоохоронного законодавства ма╓ спрямовуватися на посилення персонально╖ в╕дпов╕дальност╕ юридичних та ф╕зичних ос╕б за ско╓ння еколог╕чних правопорушень, реальн╕й еколог╕зац╕╖ податково╖ системи, забезпечення неухильного дотримання принципу "забруднювач платить", п╕двищення р╕вня наукового забезпечення у сфер╕ впровадження еколог╕чного законодавства.
Реал╕зац╕я завдань вдосконалення нормативно-правового забезпечення природоохоронно╖ д╕яльност╕ передбача╓ впровадження низки заход╕в, пр╕оритетними серед яких ╓:
· розробка проекту Еколог╕чного кодексу Укра╖ни;
· створення та розвиток системи правозастосування та сприяння додержанню вимог природоохоронного законодавства;
· розробка програми наближення та гармон╕зац╕╖ нац╕онального еколог╕чного законодавства до Директив ╢С;
· запровадження нових еколог╕чних податк╕в без зб╕льшення загального податкового навантаження на п╕дпри╓мства;
· розробка диференц╕йованих норматив╕в плати за користування надрами по основних видах корисних копалин;
· розробка механ╕зму стимулювання ╕нвестиц╕йно╖ д╕яльност╕ при реал╕зац╕╖ природоохоронних заход╕в;
· розробка механ╕зму стимулювання науково-техн╕чно╖ та ╕нновац╕йно╖ д╕яльност╕ еколог╕чного спрямування;
· розробка державних стандарт╕в еколог╕чно безпечно╖ д╕яльност╕;
· розробка науково-обгрунтованих еколог╕чних норматив╕в якост╕ основних компонент╕в довк╕лля;
· впровадження стандарт╕в з управл╕ння навколишн╕м природним середовищем, гармон╕зованих з вимогами стандарт╕в М╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ стандартизац╕╖ (ISO - 14000);
· створення державно╖ системи еколог╕чного аудиту ╕ страхування;
· наукова розробка, правове забезпечення ╕ практичне впровадження принцип╕в гармон╕зац╕╖ житт╓д╕яльност╕ сусп╕льства на основ╕ ноосферно╖ ╕деолог╕╖.
Визначаючи актуальн╕сть питань вдосконалення економ╕чного механ╕зму природокористування передбача╓ться в першочерговому порядку вир╕шити питання:
· ╕ндексац╕╖ норматив╕в збору за забруднення навколишнього природного середовища;
· створення Нац╕онального еколог╕чного фонду;
· запровадження еколог╕чного аудиту.
· розробка механ╕зму стимулювання ╕нвестиц╕йно╖ д╕яльност╕ при реал╕зац╕╖ природоохоронних заход╕в;
· розробка механ╕зму стимулювання науково-техн╕чно╖ та ╕нновац╕йно╖ д╕яльност╕ еколог╕чного спрямування;
· розробка державних стандарт╕в еколог╕чно безпечно╖ д╕яльност╕;
· розробка науково-обгрунтованих еколог╕чних норматив╕в якост╕ основних компонент╕в довк╕лля;
· впровадження стандарт╕в з управл╕ння навколишн╕м природним середовищем, гармон╕зованих з вимогами стандарт╕в М╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ стандартизац╕╖ (ISO - 14000);
· створення державно╖ системи еколог╕чного аудиту ╕ страхування;
· наукова розробка, правове забезпечення ╕ практичне впровадження принцип╕в гармон╕зац╕╖ житт╓д╕яльност╕ сусп╕льства на основ╕ ноосферно╖ ╕деолог╕╖.

М╕н╕стр еколог╕╖ та природних
ресурс╕в Укра╖ни В.ШЕВЧУК